14 травня 2024 року на Факультеті інформаційних технологій та математики було проведено чергове засідання Ради роботодавців Факультету. Під час засідання учасники обговорили ряд актуальних питань.
На початку засідання зі вступним словом виступила декан Факультету Литвин Оксана Степанівна, після чого передала слово завідувачу кафедри математики і фізики, кандидату фізико-математичних наук, доценту Семеняці Світлані Олексіївні.
Семеняка С. ознайомила учасників засідання Ради роботодавців із запропонованими змінами до освітньої програми «Математичне моделювання», які зумовлені відгуками викладачів, здобувачів освіти спеціальності та враховують рекомендації, отримані під час акредитації програми.
В обговоренні змін взяли участь доцент кафедри математики і фізики, кандидат фізико-математичних наук, доцент Астаф’єва Марія Миколаївна, доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу математичної фізики Інституту математики Національної академії наук України Бойко Вячеслав Миколайович, завідувач кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка, кандидат технічних наук, доцент Складанний Павло Миколайович та директор спеціалізованої школи №17 Подільського району м. Києва з поглибленим вивченням математики Ковальова Галина Аркадіївна.
В процесі обговорення членами Ради було ухвалено рішення рекомендувати розглянуті зміни до програми на засіданні Вченої ради Факультету.
Наступні три питання порядку денного були присвячені обговоренню сучасних тенденцій та потреб ІТ-галузі.
Зокрема, Складанний П. повідомив, що зараз проходить обговорення проєкту нового стандарту вищої освіти за спеціальністю 125 Кібербезпека та захист інформації та додав, що на кафедрі активно пропрацьовуються зміни, які планують вносити до ОП «Безпека інформаційних та комунікаційних систем».
Кандидат технічних наук, с.н.с., старший науковий співробітник відділу відеосистем реального часу Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України Багацький Олексій Валентинович запропонував в підготовці фахівців спеціальностей 122 Комп’ютерні науки, 123 Комп’ютерна інженерія, 125 Кібербезпека та захист інформації розширити вивчення методів рішення неформалізованих задач, в тому числі задач обробки великих масивів даних.
Ми вдячні всім нашим партнерам за надані рекомендації та співпрацю з нашим Факультетом.
#роботодавці
Педагогічна практика дала студентам необхідні навички для майбутньої професійної діяльності та підтвердила важливість інтеграції сучасних технологій у навчальний процес.
Тож в рамках спеціалізації "Середня освіта: інформатика" спеціальності 122 "Комп'ютерні науки" студенти 4-го курсу успішно пройшли педагогічну практику, виконуючи обов’язки вчителів інформатики у школах. Практика була проведена в класах з 5 по 11, де студенти мали можливість застосувати різні форми та методи навчання.
Метою практики було надання студентам можливості застосувати теоретичні знання на практиці, розвинути педагогічні навички та адаптувати сучасні освітні технології до навчального процесу.
Протягом практики студенти розробляли та проводили уроки, використовуючи інтерактивні презентації, мультимедійні матеріали, онлайн-ресурси та інноваційні засоби навчання. Вони також впроваджували проєктну роботу, групові дискусії та практичні завдання для розвитку критичного мислення та творчих здібностей учнів.
Учні на уроках показали позитивну динаміку у навчанні, а студенти отримали цінний досвід управління класом та адаптації навчальних планів. Оцінювання практики з боку вчителів-наставників та учнів було високим, що свідчить про ефективність використаних методів навчання.
Студенти продемонстрували високий рівень відповідальності та ініціативи, що є запорукою їх успіху як майбутніх вчителів інформатики.
Як рекомендації від керівників від кафедри ми наголошуємо на подальший розвиток професійних навичок і рекомендуємо студентам продовжувати самоосвіту, відвідувати професійні семінари та конференції, а також практикувати міжпредметну співпрацю.
#stud_science
Другий рік поспіль Україна офіційно відзначає цю дату разом з цивілізованим світом. У цей день ми згадуємо про історію європейської інтеграції заради спільного майбутнього. Проти тоталітаризму, нацизму і геноциду.
Друга світова війна забрала життя щонайменше 50 мільйонів людей, із них, за різними підрахунками, близько 10 мільйонів українців.
Зараз Україна є тим бастіоном, що захищає всю цивілізовану Європу від рашиської навали. День Європи став символом боротьби за європейське майбутнє. Бо за ці роки війни своєю боротьбою ми довели, що гідні, щоби називатись цивілізованою європейською нацією. У нас спільні цінності і прагнення бути вільними і незалежними.
Ми вдячні за допомогу і зброю нашим європейським партнерам. Лише разом з Європою ми наближаємо мир в Україні після нашої Перемоги.
29 травня минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Ми приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом і цьогоріч це свято вперше відзначаємо саме в той день, коли Німеччина офіційно капітулювала.
Для Європи 8 травня — точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.
8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.
Поступовий офіційний перехід до європейської традиції відзначення перемоги і пам’яті жертв війни розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу — з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, став мак пам’яті.
2015 року було встановлено День пам’яті та примирення 8 травня і День перемоги над нацизмом 9 травня. Це був перехідний, компромісний варіант, оскільки суспільство тоді ще не було готовим до серйозніших змін.
Проте до них підштовхнуло злочинне повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Сьогодні Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Сьогодні в умовах агресії, як і в часи Другої світової війни, єдиний шлях відновлення миру — перемогти загарбника.
26 квітня - День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, однієї з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.
Сьогодні, 26 квітня, 38-мі роковини Чорнобильської трагедії. У цей день людство вшановує пам’ять жертв радіаційних катастроф, а також мужність, самовідданість і професіоналізм персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, медиків, учених, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.
26 квітня 1986 року під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу, яку вітер поніс на північний захід. Унаслідок цього радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.
Паралельно КГБ організувало стеження ледь не за кожною людиною: що думає, що говорить. З «панікерами» проводилися «профілактичні бесіди». Усі ці документи в Україні є у вільному доступі –Інститут історії України НАНУ та Галузевий державний архів СБУ підготували двотомник «Чорнобильське досьє КГБ», який видав Український інститут національної пам’яті.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в «гуманність» комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників.
На жаль, у росії відбуваються зворотні процеси. Історичну правду тут давно замінила тотальна пропаганда, заснована на вірі у власну вищість і непогрішимість їхнього керівництва. Все це призводить до небезпечних ігор із захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької), які в перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стали полігоном бойових дій, чи спробами шантажу ядерною зброєю. Жертвами свідомого замовчування уроків історії та виправдання злочинів комуністичного тоталітаризму уже стали російські військові, які за наказом командування окопалися і місяць просиділи в Рудому лісі (одному із найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну дозу опромінення. А заручниками цієї ситуації стає весь світ.
Роковини Чорнобиля – нагода привернути увагу до ще однієї болючої теми – актуальності ядерної загрози з боку терористичного режиму російської федерації. Не полишаючи спроб за будь-яку ціну підкорити Україну, очільники московського режиму погрожують застосуванням ядерної зброї під час російсько-української війни та у відповідь на дії союзників з підтримки України. Протиставляючи себе цивілізованому світу, російська федерація фактично шантажує його у відповідь на зусилля демократичних держав щодо встановлення миру на планеті.
Фізична активність та спорт відіграють важливу роль у житті студентства, сприяючи не лише зміцненню здоров'я, а й формуванню характеру, дисципліни та лідерських якостей. Спорт відкриває перед молоддю нові можливості та вчить долати виклики – саме тому підтримка студентського спорту є одним із важливих напрямів розвитку сучасної освіти. Університет Грінченка підтримує ініціативи, спрямовані на популяризацію здорового способу життя та активної участі молоді у спортивних змаганнях.
З 15 по 21 квітня 2024 року в місті Копер (Словенія) пройшов черговий Чемпіонат Європи з Таеквон-До І.Т.Ф. серед дорослих, юніорів, юнаків та ветеранів. На щорічних міжнародних змаганнях прийняли участь 750 найсильніших спортсменів європейського континенту з 32 країн. Національну збірну представляли 159 найкращих спортсменів з 12 регіонів нашої країни, а також 39 тренерів та 6 запрошених оргкомітетом змагань міжнародних суддів. Українська збірна продемонструвала високий рівень підготовки. Нам приємно відзначити Степанову Уляну, студентку Факультету інформаційних технологій та математики, спеціальності «Математика», яка у складі збірної команди посіла перше місце у розділі «Командна спецтехніка» серед жінок (18-34 роки).
Це визначне досягнення є результатом наполегливих тренувань, сили духу та відданості улюбленій справі. Пишаємось успіхами наших студентів і бажаємо Уляні подальших перемог як у спорті, так і в навчанні!
19 квітня 2024 року відбувся вебінар для студентів Факультету інформаційних технологій та математики, присвячений дотриманню принципів академічної доброчесності в навчальному процесі, в ході якого учасники обговорили поняття доброчесності, зокрема в науковій та освітній діяльності, пригадали положення нормативної бази, що регулює питання академічної доброчесності, проаналізували етичні дилеми, що можуть виникати при виконанні завдань.
#FITM_training
#stud_events
#stud_science
