Події

Щороку 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Це день пам'яті про дві революції, у яких українці відстояли право на вільний вибір, гідність і європейське майбутнє. Свято встановлено Указом Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014.

Ця дата об'єднує дві події: Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013–2014 років. Обидві почалися в листопаді на Майдані Незалежності в Києві. Обидві стали символом свободи, гідності та незламності українського народу.

 

Президентські вибори 2004 року супроводжувалися масштабними фальсифікаціями. Протистояння Віктора Януковича та Віктора Ющенка стало вибором між залежністю від москви та справжньою незалежністю України.

Після другого туру 21 листопада 2004 року сотні тисяч людей вийшли на Майдан. 3 грудня Верховний Суд України визнав системні порушення й ухвалив провести повторне голосування другого туру. Воно відбулося 26 грудня. Наметове містечко на Хрещатику діяло до кінця січня 2005 року.

Помаранчева революція показала силу громадянської самоорганізації. Протест був мирним, люди допомагали одне одному й разом відповідали за долю держави.

 

21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності розпочався Євромайдан. Це був протест проти рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Уже 24 листопада на вулиці Києва вийшли понад сто тисяч людей.

У ніч на 30 листопада силовики жорстоко розігнали студентів на Майдані. Після цього протест переріс у всенародну Революцію Гідності. Люди виступили проти авторитаризму, корупції, свавілля силовиків і репресій.

Найтрагічнішими стали 18–20 лютого 2014 року. У центрі Києва тривали бої, було підпалено Будинок профспілок, снайпери розстрілювали протестувальників. Загалом під час Революції Гідності загинули понад сто її учасників - Герої Небесної Сотні. Режим Януковича впав, а Україна утвердила свій європейський курс.

 

Революція Гідності засвідчила, що українці готові захищати свободу й незалежність навіть ціною власного життя. Збройна агресія росії, розпочата у 2014 році, відкрила новий етап цієї боротьби - за право самостійно визначати своє майбутнє.

Сьогодні цю боротьбу продовжують Захисники і Захисниці України. Наш обов'язок - берегти пам'ять про учасників обох революцій, про Героїв Небесної Сотні та про всіх, хто став на захист держави зі зброєю в руках.

 

Ми пам'ятаємо тих, хто виборював свободу.

Ми шануємо тих, хто віддав за неї життя.

Ми продовжуємо боротьбу за вільну, демократичну та незалежну Україну.

den hidnosti 1200x630

Третє місце на Всеукраїнських командних змаганнях  Student Tech Challenge-2026
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

 

 

6 листопада відбулася урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського командного змагання Student Tech Challenge-2026, яке організувала компанія Huawei Україна за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Команда студентів спеціальності «Комп'ютерні науки» Факультету інформаційних технологій та математики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка здобула 3 місце. Кращими за наших студентів виявилися лише команди Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1 місце) та Національного університету «Львівська політехніка» (2 місце).
У межах конкурсу наші студенти розробили один з найкращих проектів інформаційної мережі кампусу університету з використанням сучасних технологій та обладнання Huawei та успішно його захистили.

Цьогоріч змагання об'єднали 42 команди з 18 університетів та 12 міст України. Від Університету Грінченка участь у конкурсі взяли чотири команди. Викладачами-інструкторами вуніверситетських команд виступили Глушак Оксана Михайлівна, Кучаковська Галина Андріївна та Бондарчук Андрій Петрович.
Конкурс став майданчиком для демонстрації професійних знань, інженерного мислення та практичних навичок студентської молоді. Учасники працювали над актуальними технологічними завданнями у трьох напрямах: Datacom Engineering, Digital Energy та Radio Access Network Planning.

Бажаємо нашим молодим інженерам не зупинятися на досягнутому, впевнено впроваджувати свої інноваційні ідеї, мати невичерпну мотивацію до навчання та нових професійних звершень ! Пишаємося вами!

МАТЕМАТИКА ПРОТИ МАНІПУЛЯЦІЙ: від критичного мислення до аналізу чисел
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

 

4 листопада 2026 року для студентів спеціальності «Математика» відбулося інтерактивне заняття на тему «Кількісне мислення для оцінювання достовірності інформації», яке провела доцент кафедри математики і фізики, гарант освітньо-професійної програми «Математика» Марія Астаф’єва. Заняття стало продовженням попередньої зустрічі, присвяченої критичному мисленню та когнітивним упередженням, і проходило в межах міжнародного проєкту Erasmus+ Jean Monnet «The European Experience of Forming Counter-Manipulative Skills in Young People: Learning and Instruction».

У центрі уваги були математичні інструменти критичного оцінювання інформації та їх практичне застосування. Студенти розглянули використання відсотків, послідовних змін, середньої швидкості, пропорцій і масштабу для перевірки кількісних тверджень, а також основи ймовірнісного мислення: випадковість, ймовірність, умовну ймовірність і типові помилки інтуїтивного оцінювання. Окрему увагу приділили статистичному аналізу: особливостям формування вибірок, інтерпретації середніх значень і розподілів, похибкам та інтервальним оцінкам. Також обговорили використання похідної для інтерпретації динамічних процесів і відмінність між кореляцією та причинно-наслідковим зв’язком.

Зміст заняття безпосередньо пов’язаний із професійною підготовкою майбутніх математиків, адже передбачає застосування математичних методів до аналізу реальних процесів, оцінювання даних, виявлення закономірностей та обґрунтування висновків в умовах невизначеності. Такі активності сприяють розвитку аналітичного, ймовірнісно-статистичного мислення, уміння працювати з даними та критично інтерпретувати результати, що є важливими складовими загальних і фахових компетентностей, передбачених ОПП «Математика».

Під час підсумкової рефлексії студенти визначили шість запитань, які варто ставити до будь-якого числа: що саме вимірюється? Звідки отримано дані? Якою є вибірка? Чи коректно виконано порівняння? Які похибки та невизначеність необхідно врахувати? Чи підтверджують наведені числа запропонований висновок?

Заняття продемонструвало, що математичні знання є не лише інструментом розв’язування абстрактних задач, а й засобом критичного осмислення інформації, перевірки кількісних тверджень і прийняття обґрунтованих рішень у сучасному інформаційному середовищі.

SDG 17 min 04

Студенти спеціальності «Комп’ютерні науки» у StartUP Camp від Райффайзен Банк

 

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

 

 

20-28 жовтня 2026 року наші студенти третього курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» Безкровна Анастасія, Кміть Назар і Воронюк Руслан долучились до StartUP Camp від Райффайзен Банк.

StartUP Camp – це безкоштовний інтенсив для студентів 1-4 курсів, присвячений розвитку підприємницького мислення, створенню та реалізації стартап-ідей. Учасники об’єднуються в команди, працюють над власними бізнес-проєктами за підтримки менторів, вивчають основи маркетингу й фінансів та презентують свої напрацювання журі.

Наші учасники обрали окремі напрями для роботи: Анастасія - «Торгівля», Назар - «Виробництво», Руслан - «Послуги». Працюючи в командах разом зі студентами інших закладів вищої освіти, вони отримали можливість обмінятися досвідом, попрацювати над різними бізнес-ідеями та спробувати себе в розробленні стартапів.

Особливо радіємо результату Назара Кмітя, який у складі міжуніверситетської команди, що працювала в напрямі «Виробництво», виборов І місце!

Команда зосередилася на сфері безпеки та представила проєкт «Дрон-павучок» – інноваційну розробку, покликану допомагати рятувальникам ДСНС знаходити людей під завалами. Ідея передбачає використання спеціального дрона для пошуково-рятувальних операцій, де оперативне виявлення постраждалих може врятувати життя.

Перемога стала результатом командної роботи, креативності, наполегливості та вміння перетворювати актуальні суспільні виклики на технологічні рішення.

Вітаємо Назара та його команду з чудовим результатом! Анастасії та Руслану бажаємо нових ідей, професійного розвитку й успішної реалізації майбутніх проєктів!

Пишаємося нашими студентами та їхніми досягненнями! 

#stud_science
#stud_events

photo 2026 11 04 16 27 06

SDG 17 11 09 04

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА КОГНІТИВНІ УПЕРЕДЖЕННЯ: інтерактивне заняття для студентів-математиків
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

 

29 жовтня 2026 року в рамках реалізації міжнародного проєкту «The European Experience of Forming Counter-Manipulative Skills in Young People: Learning and Instruction»(Erasmus+ Jean Monnet) для студентів спеціальності «Математика» відбулося інтерактивне заняття на тему «Критичне мислення та когнітивні упередження в інформаційному середовищі», яке провела доцент кафедри математики і фізики, гарант освітньо-професійної програми «Математика» Марія Астаф’єва.

Заняття було спрямоване на розвиток критичного мислення, логічної аргументації та навичок оцінювання достовірності інформації – компетентностей, важливих як для майбутньої професійної діяльності математиків, так і для їхньої академічної доброчесності та відповідального використання цифрових технологій.

Особливу увагу приділили логічним основам побудови й перевірки тверджень: розрізненню необхідних і достатніх умов, використанню індуктивних та дедуктивних способів обґрунтування висновків, виявленню логічних помилок і маніпулятивних аргументів. Під час тренувальних вправ студенти аналізували приклади інформаційних повідомлень, перевіряли логічну обґрунтованість тверджень і з’ясовували, як когнітивні упередження впливають на сприйняття та інтерпретацію інформації.

Проведення таких занять є важливою складовою практичної реалізації освітньо-професійної програми «Математика». Вони сприяють формуванню загальних і фахових компетентностей здобувачів освіти, зокрема здатності до логічного, критичного й аналітичного мислення, аргументованого розв’язання проблем, аналізу інформації та обґрунтування власної позиції. Водночас інтеграція математичної логіки з аналізом реальних інформаційних ситуацій демонструє практичну значущість математичної освіти та її зв’язок із сучасними суспільними й цифровими викликами.

Інтерактивний формат дав змогу поєднати теоретичні знання з практичними завданнями та показати, що математична культура мислення – це не лише вміння виконувати обчислення й доводити теореми, а й здатність критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції та приймати обґрунтовані рішення.

SDG 17 min 04

AILAB

Розпочалася реалізація міжнародного науково-освітнього проєкту AILabConnect, спрямованого на створення віртуальної лабораторії штучного інтелекту та української дослідницької мережі у співпраці з установами Гамбурга (Німеччина). Проєкт фінансується Федеральним міністерством досліджень, технологій та космосу Німеччини (BMFTR), координатором виступає Hamburger Informatik Technologie-Center (HITeC), а партнерами є Artificial Intelligence Center Hamburg (ARIC), Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (зокрема, факультет інформаційних технологій та математики), Херсонський державний університет та Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Від кафедри комп'ютерних наук у реалізації проєкту беруть участь завідувач кафедри Андрій Петрович Бондарчук та доцент кафедри Тетяна Іванівна Носенко. Їхня робота зосереджена на дослідженні технологій штучного інтелекту, зокрема великих мовних моделей (LLMs) і ШІ-агентів у сфері освіти, науки та бізнесу. Проєкт триватиме до 30 вересня 2029 року, а серед ключових завдань – розроблення освітньої програми «Прикладний штучний інтелект та ШІ-агенти для бізнесу», апробація інтелектуальних асистентів для автоматизації бізнес-процесів та поширення результатів через міжнародні заходи й публікації.

Реалізація AILabConnect відкриває нові можливості для міжнародних досліджень, модернізації освітніх програм та впровадження інноваційних технологій в український бізнес. Участь у проєкті посилює роль Університету Грінченка як осередку розвитку прикладного штучного інтелекту та міжнародного наукового партнерства.

SDG 17 min 09 04

ENSTA Paris

26-27 жовтня 2026 року в кампусі ENSTA Paris (Політехнічний інститут Парижа, IP Paris) відбулася друга міжнародна конференція з новітніх тенденцій в інженерії та обчислювальній техніці ETECOM 2026. Конференція проходила в гібридному форматі: очні доповіді прозвучали 26 жовтня, а онлайн-сесії для учасників з інших країн світу відбулися 27 жовтня.

Серед учасників конференції була професорка кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка факультету інформаційних технологій та математики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Ганна Гринкевич. Разом із колегами Максимом Дербеновим (MaxDCloudOps Corp, США) та Володимиром Василенком (Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій) вона представила доповідь “When Does a Bounded Voice Reply Need an LLM? Accuracy, Latency, and Cost of Local Classification” ("Коли обмеженій голосовій відповіді потрібна LLM? Точність, затримка та вартість локальної класифікації").

У роботі дослідники порівняли два підходи до обробки коротких підтверджувальних реплік у голосових системах керування, таких як "так", "ні", "надіслати" чи "скасувати": детермінований локальний класифікатор та велику мовну модель (LLM). На наборі з 208 англо- та російськомовних фраз локальний класифікатор показав точність 0,841 та F1-міру 0,824 проти 0,808 та 0,791 у LLM, при цьому статистично значущої різниці в точності не виявлено. Натомість різниця в швидкодії виявилася суттєвою: медіанна затримка відповіді скоротилася з 313,3 до 13,3 мілісекунди, тобто у 23,5 раза, а потреба в окремому виклику моделі зникла повністю. Автори доходять висновку, що прості, однозначні мікрорішення варто обробляти локально, залишаючи LLM для складніших, відкритих діалогових запитів.

Конференцію ETECOM 2026 організували ENSTA Paris та Французька секція IEEE за участі American University of Bahrain і Holy Spirit University of Kaslik (USEK). Тематика конференції охоплює штучний інтелект, машинне навчання, кібербезпеку та інші напрями сучасної інженерії й обчислювальної техніки, а серед учасників - дослідники з університетів різних країн світу. Доповідь увійде до матеріалів конференції, авторські права на публікацію вже передані IEEE.

ENSTA Paris 2

SDG 04

Сторінка 1 із 85