З 14 по 21 липня 2024 року Катерина Груздьова, студентка спеціальності 111 – Математика другого (магістерського) рівня освіти, брала участь у літній школі «Імовірність, геометрія та машинне навчання» («Probability, Geometry, and Machine Learning), яку організував Міжнародний центр математики в Україні.

Протягом тижня слухачі відвідали 16 лекцій від чотирьох провідних дослідників: Августа Героліна, Марка Редельсона, Кароля Борочки, Пьотра Наяра (Augusto Gerolin, University of Ottawa, Canada, Mark Rudelson, University of Michigan, USA, Károly Böröczky, Alfréd Rényi Institute of Mathematics, Hungary, Piotr Nayar, University of Warsaw, Poland), на яких досліджували міждисциплінарні задачі та технології на перетині високовимірної ймовірності, опуклої геометрії, машинного навчання та оптимального транспортування.

Так, учасники школи обговорювали зв’язки між нерівностями ізопериметричного типу та явищем концентрації міри; розглядали теоретичні основи машинного навчання, що базуються на високовимірній ймовірності, області, яка керується геометричною інтуїцією, та різні теореми і проблеми, пов'язані з геометричною комбінаторикою, де випадкові знаки відіграють важливу роль; доводили закон півкола Вігнера, який можна розглядати як некомутативну версію центральної граничної теореми. Як і в звичайній школі, були і домашні завдання для самостійного дослідження деяких проблем теорії ймовірності, геометрії та машинного навчання і обговорення власних рішень з одногрупниками та викладачами.

Завдяки організаторам школи "Probability, Geometry, and Machine Learning", керівництву Українського католицького університету, на базі якого проходила школа, учасники отримали не тільки знання, а й незабутні враження від спілкування із друзями та математиками з різних куточків світу. Отримані знання та досвід обов’язково стануть у нагоді в подальших наукових дослідженнях та розвитку професійних здібностей Катерини.

З 14 по 20 липня 2024 року Глушак Оксана, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп'ютерних наук, та Локазюк Олександра, кандидат фізико-математичних наук, старший викладач кафедри математики і фізики, взяли участь у літній школі «Internationalization and Internationalization at Home through Virtual Exchange: Creating a Motivating Environment for Collaborative Online International Learning» на базі Університету імені Адама Міцкевича (Adam Mickiewicz University, м. Познань, Польща).

Протягом тижня учасники мали можливість детально ознайомитися з ключовими аспектами реалізації міжнародних проєктів Collaborative Online International Learning (COIL). Перший акцент програми був на підготовці до впровадження COIL. Учасники розглянули, як поєднати традиційні методи навчання з інноваційними підходами та як подолати виклики, що виникають при реалізації COIL-проєктів. Обговорювалися основні аспекти проєктування COIL: встановлення чітких цілей, визначення відповідних завдань і вибір ефективних інструментів для міжкультурної онлайн-співпраці.

Особливу увагу було приділено огляду різних форматів COIL, від окремих занять до спільних курсів, що дозволило учасникам зрозуміти широкий спектр можливостей, які ці формати відкривають. Важливим моментом було також розуміння можливостей та викликів, що виникають при реалізації міждисциплінарних курсів COIL. Учасники обговорили стратегії, які допоможуть викладачам і студентам подолати навчальні бар’єри.

Польські колеги продемонстрували успішні проєкти Університету імені Адама Міцкевича у співпраці з провідними університетами світу. На завершення тижня відбувся практичний семінар з проєктування COIL-проєктів, де учасники мали змогу застосувати отримані знання на практиці та спланувати власні ініціативи для їх подальшої реалізації. Це стало чудовою нагодою для обговорення основних ідей та викликів, пов’язаних із реалізацією майбутніх COIL-проєктів між українськими та польськими учасниками.

Ми щиро вдячні Університету імені Адама Міцкевича за чудову організацію цікавого та корисного заходу. Отримані знання та досвід обов’язково будуть впроваджуватись в освітній процес на нашому факультеті та в університеті.

12 червня 2024 року відбувся захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 125 Кібербезпека. Здобувач Черненко Роман Миколайович, успішно завершивши навчання на освітньо-науковій програмі «Інформаційна безпека держави», під керівництвом Андрія Олександровича Аносова, кандидата військових наук, доцента, доцента кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка, представив свою дисертацію на тему «Моделі та методи забезпечення захисту інформації, що передається відкритими каналами в мережах інтернету речей».

Разова спеціалізована вчена рада ДФ 26.133.062 у складі:

• голови ради Коршун Наталії Володимирівни, доктора технічних наук, професора (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка),
• рецензентів Гулака Геннадія Миколайовича, доктора технічних наук, професора (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), Соколова Володимира Юрійовича, кандидата технічних наук, доцента (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка),
• офіційних опонентів Смірнова Олексія Анатолійовича, доктора технічних наук, професора (Центральноукраїнський національний технічний університет), Гнатюка Сергія Олександровича, доктора технічних наук, професора (Національний авіаційний університет)

на підставі атестації здобувача, публічного захисту дисертації «Моделі та методи забезпечення захисту інформації, що передається відкритими каналами в мережах інтернету речей», обговорення, наукової дискусії, відкритого голосування ухвалила присудити Черненку Роману Миколайовичу ступінь доктора філософії з галузі знань 12 Інформаційні технології за спеціальністю 125 Кібербезпека.

Вітаємо Романа Миколайовича з успішним захистом та бажаємо подальших наукових звершень!

Бібліографічні спадки видатних вчених є неоціненним скарбом для наукової спільноти, яскравим прикладом того, як наука та знання можуть передаватися через покоління, сприяючи прогресу та розвитку людства.

Викладачі кафедри математики і фізики разом з науковцями Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського з великим інтересом та ретельністю поставилися до збереження спадку Ю.М. Березанського, – видатного математика, академіка НАНУ, одного із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу.

Андрій Шаповал, доктор історичних наук, завідувач відділу археографії та Марина Коломієць, науковий співробітник відділу археографії прийняли на постійне зберігання до Інституту архівознавства унікальні видання, рукописи, матеріали ділового та приватного листування, що відображають науковий шлях Юрія Макаровича і дають уявлення про його методи роботи та науковий процес.

Ці матеріали не лише зберігають пам'ять про досягнення науковця, вони є важливим ресурсом для істориків науки, служать джерелом натхнення для нових поколінь вчених, показуючи їм приклад високого професіоналізму та відданості науці.

27 травня 2024 року у режимі онлайн відбулась зустріч Віктора Каракаша, Senior Java Developer компанії Levi9 Ukraine, зі здобувачами спеціальності 122 «Комп’ютерні науки». Тема зустрічі важлива і актуальна, особливо, для наших випускників-бакалаврів – «Процес рекрутингу в ІТ-компанії. Від резюме до офера». Віктор розповів про таке:

• в чому різниця процесу пошуку роботу в Україні та Європі,
• технічне інтерв’ю: як готуватись,
• як привернути увагу рекрутера, якщо немає комерційного досвіду,
• як знайти роботу в IT-кандидату без досвіду,
• як правильно подати нерелевантний досвід та багато іншого.

Після лекції Віктор відповів на запитання студентів і обговорив з ними напрями розвитку та потреби українського ринку ІТ-галузі.

Дякуємо спікеру Віктору Каракашу за цікаву лекцію!

18 травня українці відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього дня 80 років тому радянський тоталітарний режим почав депортацію корінного населення з території Кримського півострова.

Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Депортація була швидкою і жорстокою. Кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Як наслідок, вони покинули власні домівки не готовими до виснажливої дороги. Вбивча подорож у середньому тривала 2–3 тижні. За цей час у тісноті, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинули 7 000–7 900 кримських татар.

Радянський режим посилював геноцид стиранням з історії Кримського півострова памʼяті про його корінне населення: переписував кримську історію, насаджував російські імперські наративи про «одвічно російський» Крим, цілеспрямовано та масово поширював міфи про «народ-зрадник». Півострів заселяли переселенцями із ррфср, Української рср.

У срср трагічну історію депортації кримськотатарського народу замовчували, а мову, культуру корінного народу України забороняли. Кримських татар позбавили не просто батьківщини, а й власного імені, мови, історії, ідентичності. 

Після смерті Йосипа Сталіна кримським татарам не дозволили повернутися на батьківщину. Фактично, заслання тривало. Із 1967 року кримські татари робили численні спроби оселитися на власній землі. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним із найефективніших та найяскравіших протестних рухів у срср. Справжня масова репатріація розпочалася в 1987-му. 

Тільки після розпаду срср, у незалежній Україні, ми можемо вільно говорити про геноцид кримських татар – злочин тоталітарної системи – та вшановувати памʼять його жертв.

Із 2015 року українська держава визнає депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за грати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.

Нині, з початком повномасштабної агресії росії проти України, виникають нові виклики. Це стосується і новоокупованих територій у Херсонській та Запорізькій областях, куди після початку тимчасової окупації Криму переселилися багато кримських татар. Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Ми ніколи не забудемо і не пробачимо злочини радянського режиму. Мріємо, що історичну справедливість буде відновлено, що Україна буде вільною і киримли будуть повноправно господарювати на своїй історичній території. Віримо – жахливі воєнні злочини, вчинені в нашій країні терористичними військами, матимуть покарання.