Глобальний конфлікт 1939-1945 років залишив по собі найстрашніший слід в історії людської цивілізації через безпрецедентну жорстокість та колосальні втрати. Сьогодні Україна послідовно демонструє єдність з Європою та відзначає перемогу над нацизмом восьмого травня у день підписання капітуляції нацистської Німеччини. Цим кроком держава остаточно відмовляється від радянських наративів та російської традиції святкування дев'ятого травня з її парадами і культом перемоги.
Вектор уваги тепер перенесено на пам'ять та людський вимір. Цивілізоване людство розуміє Другу світову війну як трагедію, а не як мотивовану пропагандою романтизацію бойових дій. Україна без пафосу вшановує мільйони загиблих та всіх борців із нацизмом у лавах Антигітлерівської коаліції, УПА та партизанських загонів. Натомість кремлівське керівництво прагне монополізувати перемогу і замовчує роль інших народів. Росія традиційно використовує річницю для демонстрації побєдобєсія та пропаганди виключної ролі російського народу.
Загальновідомим є факт розв'язання Другої світової війни через змову нацистського та радянського тоталітарних режимів. Держави-агресори двадцять третього серпня 1939 року підписали пакт Молотова-Ріббентропа. Від початку війни і до двадцять другого червня 1941 року Німеччина та СРСР були союзниками, тому вони несуть спільну відповідальність за цей глобальний конфлікт. Історія вчить нас не забувати застереження про те, що умиротворення агресора завжди призводить до світової катастрофи. Страх і нерішучість міжнародної спільноти лише заохочують диктаторів до більших злочинів.
У сьогоднішньому світі чітко прослідковується історична паралель між нацизмом та рашизмом. Російська федерація використовує ті ж самі нацистські методи агресії, геноциду та знищення міст. Рашисти заявляли себе як головних борців з нацизмом, але самі стали новітніми нацистами і навіть обрали символом свого вторгнення латинську літеру Z, яка нагадує половину свастики. Нинішня боротьба України проти російської агресії є таким самим протистоянням тоталітарному режиму, як і боротьба в минулому столітті. Українці проливають кров за вільну демократичну Європу, а перемога України є запорукою світової стабільності.
Цивілізований світ глибоко усвідомлює роль України у Другій світовій війні та віддає шану значному внеску українців у розгром нацизму. Сьогодні наша держава так само ефективно стримує ворога завдяки зусиллям на всіх фронтах і потужній міжнародній допомозі. Українське суспільство залишається консолідованим для повної перемоги над агресором. Як наші предки перемогли нацизм, так ми неодмінно переможемо і рашизм.
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
2 травня 2026 року старша викладачка кафедри комп’ютерних наук Кучаковська Галина Андріївна взяла участь в освітньому інсайті Innovating Education, організованому Genesis for Universities. Це щорічний захід присвячений розвитку сучасної ІТ-освіти та переосмисленню ролі університетів у підготовці фахівців для цифрової економіки. У межах події представники ІТ-індустрії та освітньої спільноти обговорили актуальні виклики, пов’язані з оновленням навчальних програм, інтеграцією практикоорієнтованого контенту та формуванням компетентностей, затребуваних на ринку праці.
Під час інсайту було представлено підходи до побудови ефективної взаємодії між університетами та продуктовими ІТ-компаніями, зокрема через спільну розробку курсів, використання реальних бізнес-кейсів у навчанні та впровадження сучасних форматів викладання. Значну увагу приділено розвитку навичок критичного мислення, підприємництва, командної роботи та продуктової культури, що є ключовими для підготовки конкурентоспроможних випускників. Також обговорювалися інструменти підтримки викладачів у модернізації дисциплін і можливості довгострокового партнерства між університетами та ІТ-компаніями.
Участь у заході дозволила ознайомитися з актуальними практиками трансформації освітнього процесу та отримати ідеї для подальшого вдосконалення навчальних курсів і посилення практичної складової підготовки студентів спеціальності F3 Комп’ютерні науки.
28 квітня 2026 року, приурочивши до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, для студентів відбулася надзвичайно актуальна онлайн-лекція на тему «Безпека інформаційних технологій як складова безпеки АЕС». Захід пройшов в онлайн форматі та став важливою нагодою осмислити сучасні виклики у сфері захисту критичної інфраструктури.
Спікером заходу виступив Ігор Семенович Скітер - кандидат фізико-математичних наук, доцент та старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. Свою доповідь він побудував на унікальному прикладі об'єкта «Укриття» та Нового безпечного конфайнмента (НБК).
Головна теза, яку спікер доніс до аудиторії, полягає в тому, що наймогутніший фізичний щит (бетон та метал) є марним без інтелектуальної цифрової системи безперервного аналізу внутрішніх процесів. НБК, який є найбільшою у світі рухомою наземною конструкцією з життєвим циклом у 100 років, являє собою складний синтез технічної та інформаційної систем. Будь-яка деградація систем спостереження може призвести до втрати контролю над ядерними процесами. Ключові аспекти з лекції:
безпека об'єкта повністю залежить від того, наскільки дані на екрані оператора відповідають реальному фізичному стану паливовмісних матеріалів;
цифрова нервова система об'єкта включає трирівневу ієрархію обробки даних (DAU, DCU, HMI) та контролює ядерну, радіаційну, будівельну та сейсмічну безпеку;
перехід від монолітної до мікросервісної архітектури є критично важливим, адже зупинка одного модуля не повинна впливати на збір даних про ядерну небезпеку;
використання "цифрових двійників" (Digital Twins) дозволяє проводити живу симуляцію фізичних процесів для прогнозування та оптимізації роботи інфраструктури у закритій локальній мережі.
Особливу увагу Ігор Скітер приділив новітнім технологіям захисту, актуальним для 2024–2026 років. Студенти дізналися про концепцію математичної броні — використання нечіткої логіки (Fuzzy Logic), яка дозволяє системі видавати обґрунтовану оцінку безпеки навіть за наявності спотвореної або неповної інформації під час атак.
Крім того, лектор продемонстрував, як впровадження гібридного глибокого навчання (із застосуванням CNN та LSTM блоків) дозволяє ідентифікувати приховані кібератаки (FDI) з точністю понад 99.8%. Також розглядалися передові методи стохастичної декомпозиції для виявлення аномалій у поведінці реактора.
Підсумовуючи зустріч, Ігор Скітер наголосив, що кібербезпека АЕС - це не просто ІТ-функція, а фундаментальна складова загальної радіаційної та фізичної безпеки. У цифрову епоху пріоритетом стає живучість системи - її здатність надавати достовірні дані та знати свій реальний стан попри будь-які спроби маніпуляцій чи фізичні руйнування.
Дякуємо спікеру за надзвичайно ґрунтовну та цікаву лекцію, а всім студентам - за активну участь!
26 квітня 1986 року - дата, що назавжди розділила життя українців на «до» та «після». Те, що починалося як технічний експеримент на четвертому енергоблоці ЧАЕС, перетворилося на найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Вибух підняв у небо хмару радіоактивного пилу, яку вітер розніс далеко за межі України, зачепивши більшу частину Європи. Сьогодні, через сорок років, ми все ще осмислюємо масштаби цієї трагедії, яка за визначенням провідних світових організацій отримала найвищий рівень небезпеки.
Масштаби лиха важко осягнути навіть через десятиліття. Внаслідок аварії в атмосферу було викинуто близько 11 тон ядерного палива, а радіація поширилася на величезну територію площею 200 тисяч квадратних кілометрів. Лише в перші дні після вибуху значні дози опромінення отримали майже 8,5 мільйона жителів України, Білорусі та Росії. Понад 600 тисяч ліквідаторів, серед яких були пожежники, військові та добровольці, фактично власними тілами затуляли світ від атомного вогню. Окрім того, до кінця літа 1986 року свої домівки змушені були назавжди покинути 90 784 особи з 81 населеного пункту України.
Чорнобиль став не лише технічним провалом, а й вироком тоталітарній системі. Поки радіоактивна хмара накривала міста, керівництво СРСР намагалося будь-якою ціною зберегти «ідеологічне обличчя». Світ нічого не знав про вибух протягом двох днів, а перше офіційне повідомлення з’явилося лише 28 квітня під тиском міжнародної спільноти.
Найстрашнішим проявом цинізму став наказ не скасовувати першотравневі паради. У Києві сотні тисяч людей, серед яких були й діти, крокували під радіоактивним дощем, не підозрюючи про смертельну небезпеку. Ба більше, влада примушувала медиків фальшувати діагнози: замість «променевої хвороби» у картках постраждалих писали «вегетосудинна дистонія». Ця брехня стала одним із тих поштовхів, що врешті призвели до краху Радянського Союзу, адже люди більше не могли довіряти державі, яка їх зрадила.
Історія зони відчуження отримала свій трагічний відголосок у 2022 році. Російські війська, що вдерлися з боку Білорусі, захопили ЧАЕС, перетворивши її на об'єкт шантажу та військову базу. Окупанти не гребували нічим: брали в заручники персонал, грабували приміщення та вивозили техніку. Проте природа Чорнобиля сама дала відсіч невігластву: російські солдати, які рили окопи у «Рудому лісі» — одній із найбільш забруднених ділянок зони, — отримали значні дози опромінення.
Сьогодні Чорнобиль для нас — це не лише «зона відчуження», а й символ надзвичайної мужності українського народу. Ми вшановуємо пам'ять тих, хто пішов у невідомість 26 квітня 1986 року, і тих, хто боронив станцію вже в наші дні. Ці уроки історії нагадують нам про те, що правда — це найпотужніший захист, а людське життя є найвищою цінністю, якою ніколи не можна нехтувати заради ідеологій.
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
23 квітня 2026 року Київський столичний університет імені Бориса Грінченка провів масштабний День відкритих дверей, орієнтований спеціально на випускників закладів фахової передвищої освіти. Захід викликав величезний інтерес серед молоді — до університетської спільноти завітали майже 500 майбутніх вступників, значна частина з яких цілеспрямовано цікавилася напрямами Факультету інформаційних технологій та математики.
Для майбутніх програмістів, аналітиків та математиків вибір університету тісно пов'язаний із технічним забезпеченням. Під час екскурсій локаціями учасники заходу мали змогу на власні очі побачити сучасні простори, де навчаються і створюють свої перші проєкти студенти ФІТМ. Найбільший інтерес у вступників викликали:
Кіберполігон для відпрацювання навичок з інформаційної безпеки.
Лабораторія вбудованих систем і 3D-моделювання, де теорія перетворюється на реальні апаратні рішення.
Смарт-аудиторії, обладнані для комфортного гібридного навчання.
Представники адміністрації детально розповіли про траєкторії розвитку для вступників з дипломами фахового молодшого бакалавра. Для випускників коледжів, які планують вступати на ІТ та математичні спеціальності, ключовою перевагою є можливість скорочених траєкторій навчання, що дозволяє швидше інтегруватися у професійне середовище. Також було розкрито питання міських ініціатив та соціальних програм підтримки студентів.
Окремо гостям представили Студентський парламент Університету — дієвий інструмент для молоді, що прагне брати реальну участь в управлінні освітніми процесами та реалізовувати власні ідеї.
Ще однією вагомою перевагою навчання на ФІТМ є активна міжнародна співпраця. Університет надає широкі можливості для академічної мобільності через програму Erasmus+. Наші здобувачі освіти можуть проходити стажування в університетах-партнерах Європи, брати участь у міжкультурних обмінах та спільних технологічних проєктах. Це реальний шанс здобути європейський досвід і суттєво посилити своє резюме на глобальному ринку праці ще до отримання диплома.
День відкритих дверей довів, що якісна технічна освіта успішно поєднується з розвитком особистості, інноваціями та всебічною підтримкою студентства.
Чекаємо на випускників коледжів у дружній академічній родині Факультету інформаційних технологій та математики!
21 квітня 2026 року бібліотека нашого Університету перетворилася на центр блокчейн-інновацій. Студенти факультету зустрілися з експертами екосистеми Solana — однієї з найшвидших та найбільш технологічних мереж сучасності.
Головними спікерами заходу стали ментори Superteam Ukraine (офіційної спільноти Solana в Україні) — Олексій Марек (Regressor) та Сергій Ковальчук.
Для студентів ІТ-спеціальностей зустріч стала глибоким зануренням у технічну архітектуру високонавантажених розподілених систем. Під час лекційної частини детально розібрали:
Proof of History (PoH): інноваційний механізм консенсусу, що забезпечує високу пропускну здатність мережі.
Паралельне виконання транзакцій: архітектурні рішення, що дозволяють Solana масштабуватися та випереджати традиційні блокчейн-протоколи.
Інфраструктура dApps: принципи розбудови децентралізованих сервісів та інтеграція фінансових інструментів у код.
Особливий інтерес викликав практичний воркшоп. Студенти мали змогу власноруч долучитися до розробки децентралізованого застосунку (dApp) на базі гри KittyClash.
«Практична робота над реальним продуктом дозволила студентам не просто почути про Web3, а й зрозуміти логіку смарт-контрактів та специфіку командної розробки у блокчейн-середовищі», - зазначають організатори.
Представники Superteam розповіли про можливості для молодих розробників та аналітиків, які прагнуть розпочати шлях у глобальному технологічному секторі:
Грантові програми та Bounty: як монетизувати свої навички програмування вже під час навчання.
Хакатони: участь у міжнародних змаганнях з розробки програмного забезпечення.
Нетворкінг: вхід до професійної спільноти спеціалістів, що формують нову цифрову економіку.
Проведення таких заходів безпосередньо впливає на формування міждисциплінарних компетентностей. Поєднання математичної точності, знань комп’ютерних наук та фінансової грамотності є ключем до успіху в епоху цифрової трансформації.
Зустріч пройшла у форматі живого діалогу: учасники активно дискутували про майбутнє децентралізованих фінансів (DeFi) та технічні виклики безпеки блокчейну. Щиро дякуємо спікерам за професійний досвід та мотивацію!
Слідкуйте за новинами Факультету, щоб не пропустити наступні інтенсиви з актуальних IT-трендів!
У березні 2026 року команда «ІКБ» від Факультету інформаційних технологій та математики успішно взяла участь у перегонах FPV – KYIV Drone racing 2026. Захід об’єднав студентів вищих та професійних навчальних закладів столиці задля популяризації сучасних технологій та розвитку навичок пілотування БПЛА.
Перший день був кваліфікаційним, який наш пілот успішно пройшов. Другий день був дуже насичений боротьбою, адже команди, що не пройшли кваліфікацію – вибули. Перша спроба була вдалою та наша команда показала хороший час. Під час другої спроби, на жаль, не вдалось покращити час через зіткнення на передостанніх воротах. Але цей факт лише підтвердив необхідність у постійних тренуваннях та об'єднав команду для подальшої боротьби, адже це лише наші перші змагання!
Дякуємо організаторам за подарований FPV, на якому команда зможе тренуватись та брати участь у наступних змаганнях!
Сюжет зі змагань тут:
Шановні студенти, якщо бажаєте також тренуватись і змагатись – пишіть на пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
