13 траваня 2026 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

13 травня 2026 року в Залі Вченої ради імені Віктора Огнев’юка відбулося урочисте підписання Договору про співробітництво між Університетом Грінченка та ТОВ «ТАТЛ ТЕХНОЛОДЖІ». Подія стала важливим кроком у розвитку партнерства між освітнім середовищем та ІТ-бізнесом, спрямованого на посилення практичної складової підготовки студентів і розширення можливостей їх професійного розвитку.

Від Університету в підписанні договору взяли участь декан Факультету інформаційних технологій та математики Оксана Литвин, а також завідувачі кафедр Факультету. ТОВ «ТАТЛ ТЕХНОЛОДЖІ» представляв директор компанії Олексій Кошевець разом із командою.

TATL Technology (Єдина Школа) – міжнародна ІТ-компанія, що створює масштабні продукти у сферах Educational Technology, Game Development та Artificial Intelligence. Саме тому співпраця з компанією є особливо цінною для Факультету, адже відкриває нові можливості для професійного розвитку студентів, знайомства з сучасними технологічними напрямами та розуміння актуальних тенденцій ІТ-індустрії.

Під час зустрічі сторони обговорили перспективи подальшої співпраці, зокрема проведення спільних освітніх і кар’єрних заходів, організацію практичної підготовки студентів, залучення фахівців компанії до професійних зустрічей та підтримку студентських ініціатив.

Після підписання договору команда TATL Technology долучилася до заходу «День кар’єри в ІТ», який проходив на Факультеті інформаційних технологій та математики. Студенти мали можливість поспілкуватися з представниками компанії, дізнатися більше про напрями діяльності компанії, сучасні вимоги роботодавців та перспективи побудови кар’єри в ІТ-сфері.

Співпраця з TATL Technology сприятиме розвитку практико-орієнтованого навчання та створенню нових можливостей для професійного становлення студентів Факультету.

#роботодавці

PhD з комп’ютерних наук, доцент кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені проф. Володимира Бурячка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Карина Хорольська взяла участь у International Staff Week, організованому School of Computer and Telecommunication Engineering (ETSIIT), University of Granada, що відбувся в Іспанії з 4 до 8 травня 2026 року. Під час візиту представниця Університету долучилася до офіційного відкриття програми, презентації її змісту та ознайомлення зі стратегією інтернаціоналізації факультету.

У межах тижня Карина Хорольська також виступила з лекцією для міжнародних колег на тему “AI Era. Ethical Use of AI in Teaching and Research. Practical recommendations”. Під час виступу вона поділилася власним академічним досвідом і практиками впровадження штучного інтелекту в навчальний процес, а також взяла участь в обговоренні сучасних підходів до використання AI в освіті та дослідженнях. Лекція була включена до офіційної програми Staff Week серед виступів запрошених викладачів.

Програма International Staff Week охоплювала лекційні сесії, робочі зустрічі, ознайомчі візити до CITIC-UGR Research Centre та CSIRC – Center for IT Services and Communication Networks, а також заходи, присвячені покращенню студентської мобільності, європейським цінностям і civic engagement learning. У межах відрядження було налагоджено професійні контакти з представниками Університету Гранади та інших європейських закладів вищої освіти для подальшого розвитку співпраці у сфері ІТ-освіти, академічної мобільності та спільних міжнародних ініціатив.

Також під час заходу було обговорено можливості подальшої співпраці з представниками університетів Іспанії, Туреччини, Болгарії, Румунії та Італії.

Окрему увагу під час робочих зустрічей було приділено перспективам участі студентів Київського столичного університету імені Бориса Грінченка у програмах академічного обміну за спеціальностями School of Computer and Telecommunication Engineering (ETSIIT), а також новим міжнародним освітнім можливостям, зокрема у сфері кібербезпеки. Отримані результати та професійні контакти будуть використані для подальшого посилення інтернаціоналізації факультету, розвитку партнерської взаємодії та впровадження інноваційних освітніх підходів в Університеті.

Associate Professor of Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University took part in the International Staff Week at the University of Granada

Karyna Khorolska, PhD in Computer Science, Associate Professor at the Department of Information and Cyber Security named after Prof. Volodymyr Buriachok, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, took part in the International Staff Week organized by the School of Computer and Telecommunication Engineering (ETSIIT), University of Granada, held in Spain from May 4 to May 8, 2026. During the visit, she participated in the official opening of the programme, its presentation, and activities related to the faculty’s internationalization strategy.

As part of the Staff Week, Karyna Khorolska also delivered a lecture for international colleagues entitled “AI Era. Ethical Use of AI in Teaching and Research. Practical recommendations.” In her presentation, she shared her own academic experience and practical approaches to integrating artificial intelligence into the educational process, while also contributing to discussions on contemporary AI use in teaching and research. Her lecture was included in the official programme among the presentations delivered by attending professors.

The International Staff Week programme included lectures, professional meetings, and study visits to the CITIC-UGR Research Centre and the CSIRC – Center for IT Services and Communication Networks, as well as sessions focused on improving student mobility, promoting European values, and civic engagement learning. The visit also enabled the establishment of professional contacts with representatives of the University of Granada and other European higher education institutions for the further development of cooperation in IT education, academic mobility, and joint international initiatives.

Also, opportunities for further cooperation with representatives of universities from Spain, Turkey, Bulgaria, Romania, and Italy were discussed during the event.

Special attention during the working meetings was paid to the prospects of involving students of Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University in academic exchange programmes in the fields offered by the School of Computer and Telecommunication Engineering (ETSIIT), as well as to new international educational opportunities, particularly in cybersecurity. The experience gained and the professional contacts established will contribute to further strengthening the internationalization of the Faculty, expanding partnership cooperation, and implementing innovative educational practices at the University.

Співпраця Факультету інформаційних технологій та математики з роботодавцями допомагає студентам краще зрозуміти сучасні вимоги ринку праці та побачити практичне застосування знань, отриманих під час навчання. Компанія Viatek є перспективним партнером Факультету у проведенні кар’єрних заходів, професійних зустрічей і організації практики для студентів різних спеціальностей.

8 травня 2026 року відбулася зустріч із Михайлом Волинком – дата-аналітиком відділу управління змінами компанії Viatek. Темою зустрічі стало «Застосування часових рядів у логістиці та стратегічному плануванні бізнесу». Учасниками заходу стали студенти спеціальностей «Математика», «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека та захист інформації», а також студенти спеціальностей «Фінанси» та «Менеджмент організацій». Така міждисциплінарна аудиторія ще раз підтвердила актуальність сучасних методів аналізу даних у різних сферах професійної діяльності.

Під час заходу Михайло Волинко розповів про практичне використання математичної статистики та прогнозування часових рядів для аналізу даних, оптимізації логістичних процесів і підтримки стратегічного планування бізнесу. Особливу увагу було приділено реальним кейсам із професійної практики спікера: від роботи з історичними даними до побудови прогнозних моделей та інтерпретації отриманих результатів.

Окремий інтерес в учасників викликали питання перетворення «сирих» даних у змістовну аналітичну інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень. Спікер продемонстрував, як математичні методи та інструменти аналізу даних застосовуються у сучасному бізнес-середовищі та яку роль відіграють фахівці з аналітики даних у процесах розвитку компаній.

Захід став важливою платформою для професійного спілкування студентів із представником галузі та дозволив учасникам краще зрозуміти практичну цінність математичної підготовки, перспективи розвитку у сфері Data Analytics та міждисциплінарний характер сучасних ІТ- і бізнес-процесів.

#роботодавці

Глобальний конфлікт 1939-1945 років залишив по собі найстрашніший слід в історії людської цивілізації через безпрецедентну жорстокість та колосальні втрати. Сьогодні Україна послідовно демонструє єдність з Європою та відзначає перемогу над нацизмом восьмого травня у день підписання капітуляції нацистської Німеччини. Цим кроком держава остаточно відмовляється від радянських наративів та російської традиції святкування дев'ятого травня з її парадами і культом перемоги.

Вектор уваги тепер перенесено на пам'ять та людський вимір. Цивілізоване людство розуміє Другу світову війну як трагедію, а не як мотивовану пропагандою романтизацію бойових дій. Україна без пафосу вшановує мільйони загиблих та всіх борців із нацизмом у лавах Антигітлерівської коаліції, УПА та партизанських загонів. Натомість кремлівське керівництво прагне монополізувати перемогу і замовчує роль інших народів. Росія традиційно використовує річницю для демонстрації побєдобєсія та пропаганди виключної ролі російського народу.

Загальновідомим є факт розв'язання Другої світової війни через змову нацистського та радянського тоталітарних режимів. Держави-агресори двадцять третього серпня 1939 року підписали пакт Молотова-Ріббентропа. Від початку війни і до двадцять другого червня 1941 року Німеччина та СРСР були союзниками, тому вони несуть спільну відповідальність за цей глобальний конфлікт. Історія вчить нас не забувати застереження про те, що умиротворення агресора завжди призводить до світової катастрофи. Страх і нерішучість міжнародної спільноти лише заохочують диктаторів до більших злочинів.

У сьогоднішньому світі чітко прослідковується історична паралель між нацизмом та рашизмом. Російська федерація використовує ті ж самі нацистські методи агресії, геноциду та знищення міст. Рашисти заявляли себе як головних борців з нацизмом, але самі стали новітніми нацистами і навіть обрали символом свого вторгнення латинську літеру Z, яка нагадує половину свастики. Нинішня боротьба України проти російської агресії є таким самим протистоянням тоталітарному режиму, як і боротьба в минулому столітті. Українці проливають кров за вільну демократичну Європу, а перемога України є запорукою світової стабільності.

Цивілізований світ глибоко усвідомлює роль України у Другій світовій війні та віддає шану значному внеску українців у розгром нацизму. Сьогодні наша держава так само ефективно стримує ворога завдяки зусиллям на всіх фронтах і потужній міжнародній допомозі. Українське суспільство залишається консолідованим для повної перемоги над агресором. Як наші предки перемогли нацизм, так ми неодмінно переможемо і рашизм.

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

28 квітня 2026 року, приурочивши до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, для студентів відбулася надзвичайно актуальна онлайн-лекція на тему «Безпека інформаційних технологій як складова безпеки АЕС». Захід пройшов в онлайн форматі та став важливою нагодою осмислити сучасні виклики у сфері захисту критичної інфраструктури.

Спікером заходу виступив Ігор Семенович Скітер - кандидат фізико-математичних наук, доцент та старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. Свою доповідь він побудував на унікальному прикладі об'єкта «Укриття» та Нового безпечного конфайнмента (НБК).

Головна теза, яку спікер доніс до аудиторії, полягає в тому, що наймогутніший фізичний щит (бетон та метал) є марним без інтелектуальної цифрової системи безперервного аналізу внутрішніх процесів. НБК, який є найбільшою у світі рухомою наземною конструкцією з життєвим циклом у 100 років, являє собою складний синтез технічної та інформаційної систем. Будь-яка деградація систем спостереження може призвести до втрати контролю над ядерними процесами.  Ключові аспекти з лекції:

• безпека об'єкта повністю залежить від того, наскільки дані на екрані оператора відповідають реальному фізичному стану паливовмісних матеріалів;
• цифрова нервова система об'єкта включає трирівневу ієрархію обробки даних (DAU, DCU, HMI) та контролює ядерну, радіаційну, будівельну та сейсмічну безпеку;
• перехід від монолітної до мікросервісної архітектури є критично важливим, адже зупинка одного модуля не повинна впливати на збір даних про ядерну небезпеку;
• використання "цифрових двійників" (Digital Twins) дозволяє проводити живу симуляцію фізичних процесів для прогнозування та оптимізації роботи інфраструктури у закритій локальній мережі.

Особливу увагу Ігор Скітер приділив новітнім технологіям захисту, актуальним для 2024–2026 років. Студенти дізналися про концепцію математичної броні — використання нечіткої логіки (Fuzzy Logic), яка дозволяє системі видавати обґрунтовану оцінку безпеки навіть за наявності спотвореної або неповної інформації під час атак.

Крім того, лектор продемонстрував, як впровадження гібридного глибокого навчання (із застосуванням CNN та LSTM блоків) дозволяє ідентифікувати приховані кібератаки (FDI) з точністю понад 99.8%. Також розглядалися передові методи стохастичної декомпозиції для виявлення аномалій у поведінці реактора.

Підсумовуючи зустріч, Ігор Скітер наголосив, що кібербезпека АЕС - це не просто ІТ-функція, а фундаментальна складова загальної радіаційної та фізичної безпеки. У цифрову епоху пріоритетом стає живучість системи - її здатність надавати достовірні дані та знати свій реальний стан попри будь-які спроби маніпуляцій чи фізичні руйнування.

Дякуємо спікеру за надзвичайно ґрунтовну та цікаву лекцію, а всім студентам - за активну участь!

#гостьові_лекції

26 квітня 1986 року - дата, що назавжди розділила життя українців на «до» та «після». Те, що починалося як технічний експеримент на четвертому енергоблоці ЧАЕС, перетворилося на найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Вибух підняв у небо хмару радіоактивного пилу, яку вітер розніс далеко за межі України, зачепивши більшу частину Європи. Сьогодні, через сорок років, ми все ще осмислюємо масштаби цієї трагедії, яка за визначенням провідних світових організацій отримала найвищий рівень небезпеки.

Масштаби лиха важко осягнути навіть через десятиліття. Внаслідок аварії в атмосферу було викинуто близько 11 тон ядерного палива, а радіація поширилася на величезну територію площею 200 тисяч квадратних кілометрів. Лише в перші дні після вибуху значні дози опромінення отримали майже 8,5 мільйона жителів України, Білорусі та Росії. Понад 600 тисяч ліквідаторів, серед яких були пожежники, військові та добровольці, фактично власними тілами затуляли світ від атомного вогню. Окрім того, до кінця літа 1986 року свої домівки змушені були назавжди покинути 90 784 особи з 81 населеного пункту України.

Чорнобиль став не лише технічним провалом, а й вироком тоталітарній системі. Поки радіоактивна хмара накривала міста, керівництво СРСР намагалося будь-якою ціною зберегти «ідеологічне обличчя». Світ нічого не знав про вибух протягом двох днів, а перше офіційне повідомлення з’явилося лише 28 квітня під тиском міжнародної спільноти.

Найстрашнішим проявом цинізму став наказ не скасовувати першотравневі паради. У Києві сотні тисяч людей, серед яких були й діти, крокували під радіоактивним дощем, не підозрюючи про смертельну небезпеку. Ба більше, влада примушувала медиків фальшувати діагнози: замість «променевої хвороби» у картках постраждалих писали «вегетосудинна дистонія». Ця брехня стала одним із тих поштовхів, що врешті призвели до краху Радянського Союзу, адже люди більше не могли довіряти державі, яка їх зрадила.

Історія зони відчуження отримала свій трагічний відголосок у 2022 році. Російські війська, що вдерлися з боку Білорусі, захопили ЧАЕС, перетворивши її на об'єкт шантажу та військову базу. Окупанти не гребували нічим: брали в заручники персонал, грабували приміщення та вивозили техніку. Проте природа Чорнобиля сама дала відсіч невігластву: російські солдати, які рили окопи у «Рудому лісі» — одній із найбільш забруднених ділянок зони, — отримали значні дози опромінення.

Сьогодні Чорнобиль для нас — це не лише «зона відчуження», а й символ надзвичайної мужності українського народу. Ми вшановуємо пам'ять тих, хто пішов у невідомість 26 квітня 1986 року, і тих, хто боронив станцію вже в наші дні. Ці уроки історії нагадують нам про те, що правда — це найпотужніший захист, а людське життя є найвищою цінністю, якою ніколи не можна нехтувати заради ідеологій.