Педагогічна практика дала студентам необхідні навички для майбутньої професійної діяльності та підтвердила важливість інтеграції сучасних технологій у навчальний процес.
Тож в рамках спеціалізації "Середня освіта: інформатика" спеціальності 122 "Комп'ютерні науки" студенти 4-го курсу успішно пройшли педагогічну практику, виконуючи обов’язки вчителів інформатики у школах. Практика була проведена в класах з 5 по 11, де студенти мали можливість застосувати різні форми та методи навчання.
Метою практики було надання студентам можливості застосувати теоретичні знання на практиці, розвинути педагогічні навички та адаптувати сучасні освітні технології до навчального процесу.
Протягом практики студенти розробляли та проводили уроки, використовуючи інтерактивні презентації, мультимедійні матеріали, онлайн-ресурси та інноваційні засоби навчання. Вони також впроваджували проєктну роботу, групові дискусії та практичні завдання для розвитку критичного мислення та творчих здібностей учнів.
Учні на уроках показали позитивну динаміку у навчанні, а студенти отримали цінний досвід управління класом та адаптації навчальних планів. Оцінювання практики з боку вчителів-наставників та учнів було високим, що свідчить про ефективність використаних методів навчання.
Студенти продемонстрували високий рівень відповідальності та ініціативи, що є запорукою їх успіху як майбутніх вчителів інформатики.
Як рекомендації від керівників від кафедри ми наголошуємо на подальший розвиток професійних навичок і рекомендуємо студентам продовжувати самоосвіту, відвідувати професійні семінари та конференції, а також практикувати міжпредметну співпрацю.
Другий рік поспіль Україна офіційно відзначає цю дату разом з цивілізованим світом. У цей день ми згадуємо про історію європейської інтеграції заради спільного майбутнього. Проти тоталітаризму, нацизму і геноциду.
Друга світова війна забрала життя щонайменше 50 мільйонів людей, із них, за різними підрахунками, близько 10 мільйонів українців.
Зараз Україна є тим бастіоном, що захищає всю цивілізовану Європу від рашиської навали. День Європи став символом боротьби за європейське майбутнє. Бо за ці роки війни своєю боротьбою ми довели, що гідні, щоби називатись цивілізованою європейською нацією. У нас спільні цінності і прагнення бути вільними і незалежними.
Ми вдячні за допомогу і зброю нашим європейським партнерам. Лише разом з Європою ми наближаємо мир в Україні після нашої Перемоги.
29 травня минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Ми приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом і цьогоріч це свято вперше відзначаємо саме в той день, коли Німеччина офіційно капітулювала.
Для Європи 8 травня — точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.
8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.
Поступовий офіційний перехід до європейської традиції відзначення перемоги і пам’яті жертв війни розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу — з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, став мак пам’яті.
2015 року було встановлено День пам’яті та примирення 8 травня і День перемоги над нацизмом 9 травня. Це був перехідний, компромісний варіант, оскільки суспільство тоді ще не було готовим до серйозніших змін.
Проте до них підштовхнуло злочинне повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Сьогодні Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Сьогодні в умовах агресії, як і в часи Другої світової війни, єдиний шлях відновлення миру — перемогти загарбника.
26 квітня - День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, однієї з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.
Сьогодні, 26 квітня, 38-мі роковини Чорнобильської трагедії. У цей день людство вшановує пам’ять жертв радіаційних катастроф, а також мужність, самовідданість і професіоналізм персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, медиків, учених, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.
26 квітня 1986 року під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу, яку вітер поніс на північний захід. Унаслідок цього радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
Радянська влада робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух. 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, після чого шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, в тому числі і дітей.
Паралельно КГБ організувало стеження ледь не за кожною людиною: що думає, що говорить. З «панікерами» проводилися «профілактичні бесіди». Усі ці документи в Україні є у вільному доступі –Інститут історії України НАНУ та Галузевий державний архів СБУ підготували двотомник «Чорнобильське досьє КГБ», який видав Український інститут національної пам’яті.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в «гуманність» комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників.
На жаль, у росії відбуваються зворотні процеси. Історичну правду тут давно замінила тотальна пропаганда, заснована на вірі у власну вищість і непогрішимість їхнього керівництва. Все це призводить до небезпечних ігор із захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької), які в перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стали полігоном бойових дій, чи спробами шантажу ядерною зброєю. Жертвами свідомого замовчування уроків історії та виправдання злочинів комуністичного тоталітаризму уже стали російські військові, які за наказом командування окопалися і місяць просиділи в Рудому лісі (одному із найбільш забруднених радіацією місць Зони відчуження), отримавши практично смертельну дозу опромінення. А заручниками цієї ситуації стає весь світ.
Роковини Чорнобиля – нагода привернути увагу до ще однієї болючої теми – актуальності ядерної загрози з боку терористичного режиму російської федерації. Не полишаючи спроб за будь-яку ціну підкорити Україну, очільники московського режиму погрожують застосуванням ядерної зброї під час російсько-української війни та у відповідь на дії союзників з підтримки України. Протиставляючи себе цивілізованому світу, російська федерація фактично шантажує його у відповідь на зусилля демократичних держав щодо встановлення миру на планеті.
19 квітня 2024 року відбувся вебінар для студентів Факультету інформаційних технологій та математики, присвячений дотриманню принципів академічної доброчесності в навчальному процесі, в ході якого учасники обговорили поняття доброчесності, зокрема в науковій та освітній діяльності, пригадали положення нормативної бази, що регулює питання академічної доброчесності, проаналізували етичні дилеми, що можуть виникати при виконанні завдань.
21 березня 2024 року на Вченій раді Університету Грінченка було підбито підсумок діяльності Університету, його структурних підрозділів та кожного працівника за 2023 рік. Завдяки праці кожного співробітника в 2023 році наш Факультет знову посів найвищий щабель: ми перші в рейтингу "Лідер року-2023" серед структурних підрозділів Університету!
Вітаємо наших переможців серед науково-педагогічних і наукових працівників
- з-поміж докторів та/або професорів:
1 місце – Н.В. Морзе, професора кафедри комп’ютерних наук;
2 місце – Г.М. Гулака, професора кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка;
- з-поміж кандидатів та/або доцентів:
1 місце – В.Ю. Соколова, доцента кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка ФІТМ (1 місце в загальному рейтингу науково-педагогічних працівників університету!);
2 місце – П.М. Складанного, завідувача кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка
та переможця з-поміж кафедр Університету - кафедру інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка!
Кафедра математики і фізики за кількістю балів посіла 3-є місце в рейтингу кафедр університету, але, на жаль, через невиконання окремих вимог до кафедр/лідерів не отримала призового місця.
Зустріч з випускницею ОП «Математичне моделювання»
16 березня 2024 р. у межах дисципліни «Методологія наукових досліджень в математиці» (викладач – Прошкін В.В.) відбулась зустріч магістрантів-математиків з Марією Унтіловою, успішною випускницею ОП «Математичне моделювання». Марія закінчила магістратуру в 2023 році, отримала на захисті оцінку «відмінно», а зараз допомагає учням краще вивчати математику.
Марія ознайомила присутніх з власним досвідом проведення магістерського дослідження, підготовки тексту магістерської роботи, а також надала цінні рекомендації та поради.
Побажаємо Марії нових професійних досягнень, а магістрантам – цікавих наукових досліджень!
