Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

25 лютого представники нашого факультету взяли участь у круглому столі, організованому Web3 Institute. Захід об'єднав представників провідних веб3-компаній, університетів, освітніх програм, команд та молодих талантів для відкритого діалогу про майбутнє галузі.

Ключовим питанням дискусії стало обговорення того, яких саме фахівців потребує веб3-галузь сьогодні, через рік та в перспективі трьох років. Учасники зосередилися на створенні ефективної платформи для узгодження очікувань між бізнесом та освітніми інституціями, формуванні актуальних стажувальних і навчальних програм, розвитку довгострокових партнерств, а також кращому розумінні ризиків і можливостей галузі.

Від академічної спільноти у заході взяли участь представники Києво-Могилянської академії, Національного економічного університету імені Гетьмана, Вінницького національного технічного університету та інших закладів вищої освіти. Університет Грінченка представив завідувач кафедри комп'ютерних наук Андрій Петрович Бондарчук. 
Участь у такому діалозі є важливим кроком до синхронізації освітніх програм із реальними потребами інноваційного ринку праці.

Студенти 1 курсу нашого факультету разом із викладачем Дмитром Валерійовичем Бойчуком у межах дисципліни «Українські студії: Права людини, громадянина України» відвідали судове засідання. Такий формат практичного заняття дозволив першокурсникам на власні очі побачити реалізацію конституційних гарантій та механізмів захисту прав громадян у реальному судовому процесі.

Під час візиту студенти мали змогу спостерігати за безпосередньою роботою судової системи України, ознайомитися з процедурою ведення засідання, ролями учасників процесу та практичним застосуванням норм законодавства. Це дало їм унікальну можливість поєднати теоретичні знання, отримані в аудиторіях, із реальною правозастосовною практикою.

Проведення подібних виїзних занять сприяє глибшому розумінню студентами своїх прав та обов'язків як громадян України, формує правову свідомість та нульову толерантність до будь-яких порушень.

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

23 лютого студенти ОП «Інформатика» долучилися до відкритого заходу MODUS X Open Day: відкритий свій шлях у технологіях, який відбувся в Академії DTEK. Це була унікальна нагода познайомитися з компанією, що створює інноваційні рішення у сферах даних, штучного інтелекту, кібербезпеки та розробки програмного забезпечення, та дізнайтеся про актуальні можливості для старту кар’єри в ІТ.

Програма заходу була насиченою та мотивувальною: перед студентами виступили керівники і технологічні лідери MODUS X, які поділилися експертними порадами щодо побудови успішної кар'єри в технологічній галузі. Учасники також мали змогу детальніше дізнатися про різні напрями роботи компанії та, що найважливіше, про можливості стажування для молодих фахівців.

Окрім корисної інформації, атмосферу драйву додали інтерактиви та призи для найактивніших учасників. Візит став чудовою можливістю для наших студентів розширити професійний кругозір, налагодити корисні контакти та зробити ще один крок до своєї майбутньої кар'єри в ІТ.

Сучасна російсько-українська війна, яка офіційно отримала назву Війна за Незалежність України, є боротьбою за державний суверенітет та саме право нашого народу на існування. Ця війна розпочалася не у 2022 році, а 19 лютого 2014 року, коли РФ окупувала перші об’єкти нафтогазовидобування на шельфі України, а згодом — Крим та окремі райони Донецької й Луганської областей. Ворог розв’язав цю загарбницьку війну з метою знищення української ідентичності та державності, перетворюючи спротив агресії на вирішальну запоруку нашої перемоги.

Протягом перших восьми років Збройні сили України разом із волонтерами стримували ворога на сході країни, але 24 лютого 2022 року агресія перейшла у фазу повномасштабного вторгнення. Незважаючи на плани Кремля захопити Київ за 3–5 днів, стійкий опір армії та цивільних, які голіруч зупиняли техніку та створювали загони тероборони, зірвав ворожий бліцкриг. Подальші стратегічні операції на Харківщині та Херсонщині дозволили визволити сотні населених пунктів, а перехід до «дронового етапу» війни та успішні дії у 2024–2025 роках продемонстрували технологічну перевагу України.

Важливою частиною державної політики пам’яті стало законодавче закріплення назви та дат цієї війни, що об’єднує суспільство довкола подвигу її учасників. Для вшанування пам’яті захисників і захисниць, які стали частиною «Небесного війська», встановлено Національний день молитви, що відзначається щороку 24 лютого. Це день віддання шани всім, хто поклав життя за свободу, та нагадування про нашу спільну відповідальність у боротьбі за відновлення територіальної цілісності України.

Сьогодні кожен із нас є частиною цієї великої історії — чи то через навчання, чи через волонтерство або безпосередній захист країни. Наша єдність і знання правдивої історії є тією зброєю, яка допомагає вистояти проти чисельно переважаючого ворога. Розуміння того, що війна триває за наше право на вільний європейський вибір, спонукає нас до згуртованості та віри в те, що єдиним можливим фіналом цієї боротьби є наша перемога.

20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні — учасників Революції Гідності, які віддали життя за свободу, гідність і демократичний розвиток держави. Саме цього дня 2014 року в центрі Києва загинула найбільша кількість протестувальників. Ці події стали кульмінацією протистояння між громадянським суспільством і владою та визначили подальший історичний курс України.

До Небесної Сотні зараховано не лише загиблих 20 лютого, а й інших учасників мирних протестів зими 2013–2014 років, а також активістів, які полягли навесні 2014 року, захищаючи демократичні цінності й територіальну цілісність України. Їхній подвиг став символом жертовності, громадянської відваги та незламності духу.

День Героїв Небесної Сотні встановлено для увічнення пам’яті про тих, хто заплатив найвищу ціну за право України розвиватися як вільна європейська держава. Пам’ять про них вшановують під гаслом «Вдячні за свободу!», підкреслюючи, що свобода є не лише правом вибору, а й відповідальністю за майбутнє країни.

Цей день є днем жалоби, але водночас — днем усвідомлення значення боротьби за гідність, права людини та суверенність держави. Подвиг Небесної Сотні змінив суспільну свідомість, посилив громадянську активність і закріпив розуміння того, що демократичні цінності потребують захисту.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має залишатися живою — як моральний орієнтир, як нагадування про ціну свободи і як відповідальність кожного за майбутнє України.

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Diia.City United продовжує серію зустрічей освітнього стріму, в рамках якої відбулась зустріч «Освіта і бізнес: точки взаємодії».

Цього разу ініціатором такої зустрічі став Андрій Петрович Бондарчук, завідувач кафедри комп’ютерних наук Факультету інформаційних технологій та математики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Подія стала ефективним майданчиком для налагодження діалогу між трьома ключовими гравцями технологічного сектору: представниками інноваційного бізнесу, керівниками провідних університетів та державними структурами.

Університет Грінченка на зустрічі представила декан Факультету інформаційних технологій та математики Оксана Степанівна Литвин. До обговорення долучилися представники інших закладів освіти, а також представники технологічних компаній, які вже мають успішний досвід співпраці з освітніми закладами.

Ключовим меседжем заходу став пошук синергії: технологічний бізнес гостро потребує фахівців із найактуальнішими навичками, тоді як університети прагнуть впроваджувати реальні кейси, знаходити надійних партнерів і тестувати нові моделі співпраці. Саме на перетині цих інтересів, на думку учасників, і народжується ефективна та якісна освіта.

У фокусі зустрічі перебували такі питання:

• Аналіз реальних кейсів партнерства бізнесу та університетів.
• Презентації нових і трансформованих технологічних факультетів.
• Обговорення акредитації нових спеціальностей, розробка спільних освітніх програм, курсів та впровадження елементів дуальної освіти.
• Ознайомлення з баченням Міністерства освіти і науки України та пріоритетами розвитку вищої освіти на 2026–2027 роки.

Головною метою діалогу стало формування спільного бачення підготовки фахівців для технологічної сфери України та синхронізація очікувань бізнесу й освітян для успішного проходження акредитаційних процесів.

Віримо, що такі ініціативи сприятимуть підготовці конкурентоспроможних випускників, здатних відповідати викликам сучасного IT-ринку!

#роботодавці

12 лютого 2026 року на Конференції трудового колективу Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулось нагородження лідерів рейтингів університету за підсумками діяльності структурних підрозділів та кожного працівника за 2025 рік.

Завдяки праці кожного співробітника наш Факультет знову посів найвищий щабель: ми перші в рейтингу «Лідер року-2025» серед структурних підрозділів Університету!

Вітаємо наших переможців серед науково-педагогічних і наукових працівників:

- з-поміж докторів та/або професорів

2 місце – Наталія Коршун, професор кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка;

- з-поміж кандидатів та/або доцентів:

2 місце – Павло Складанний, завідувач кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка (2 місце в загальному рейтингу науково-педагогічних працівників університету!);

3 місце – Володимир Соколов, доцент кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка ФІТМ

Кафедра інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка завдяки системній роботі колективу четвертий рік поспіль за кількістю балів посідає перше місце в рейтингу кафедр за результатами оцінювання «Лідер року-2025».

Кафедра математики і фізики та кафедра комп’ютерних наук посіли 5-е та 8-е місце серед 50 кафедр університету.