Продовжуємо вивчати технології штучного інтелекту! 4 червня 2025 року за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених Факультету інформаційних технологій та математики відбувся вебінар «Штучний інтелект у навчанні: можливості, виклики», у якому взяли участь студенти, аспіранти та співробітники Факультету.

Спікерка - Лілія Варченко-Троценко, кандидат педагогічних наук, доцент, випускниця Університету Грінченка – поділилася з учасниками своїм баченням та досвідом етичного та доброчесного використання інструментів штучного інтелекту під час навчання, наголосивши на можливих загрозах – втраті критичного мислення, навичок формулювання власної думки тощо. Протягом заходу також були розглянуті питання способів та можливостей застосування інструментів ШІ, їх персоналізації, викликів, які виникають внаслідок змін у сучасних версіях моделей. Учасники вебінару взяли участь у дискусії та привели власні приклади роботи з інструментами ШІ.

Щиро дякуємо нашій гості за цікаву презентацію та всім учасникам – за активність і зацікавленість! Шлях взаємодії з ШІ тільки починається, тож попереду багато досліджень та дослідів.

5 червня студенти І курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» взяли участь у хакатоні «Безпека країни». Протягом тижня команди учасників працювали над власними ІоТ-розробками, спрямованими на підвищення безпеки критичної інфраструктури: від системи раннього виявлення кіберзагроз до військових шифраторів повідомлень. Під керівництвом старшого викладача кафедри комп’ютерних наук Владислава Білоуса студенти опанували практики швидкого прототипування, використовуючи спеціальні програмні продукти, які дозволяють проводити симуляції в режимі реального часу.

Учасники хакатону презентували проєкти, які зараз для нас надзвичайно актуальні: охорона об'єктів без участі людини; портативний детектор диму, який необхідний при тлінні чи пожежі після обстрілів; портативний пристрій для шифрування та передавання повідомлень, який може бути доступний без інтернету

Усі учасники отримали не тільки в проєктуванні пристроїв, їх прототипуванні, програмуванні, але й в організації командної роботи, плануванні та управлінні проєктами.

 #stud_events

30 травня 2025 року на кафедрі комп’ютерних наук відбулась звітна конференція з переддипломної практики студентів 4 курсу спеціальності “Комп’ютерні науки”.

Студенти представили звіти про результати проходження практики,  продемонстрували набуті фахові компетентності та поділилися досвідом реалізації практичної частини дипломної роботи.

Керівники практики надали професійну оцінку звітам студентів і підкреслили важливість практичної підготовки для формування готовності до майбутньої професійної діяльності.

Дякуємо студентам за змістовні доповіді і бажаємо успішного захисту.

Наукові семінари – важливий інструмент формування дослідницьких навичок у студентів. Вони надають можливість представити результати власних робіт, отримати зворотний зв’язок і розвивати культуру академічного обговорення. Такі заходи сприяють зростанню фахового рівня й активізації наукової ініціативи серед молоді.

18 травня 2025 року на Факультеті відбувся науковий семінар, організований учасниками гуртка «Математичні студії» під керівництвом доцента кафедри математики і фізики Сергія Радченка. Студенти презентували три доповіді, що викликали жваве зацікавлення серед присутніх.

Першою виступила Олександра Козинець з доповіддю, присвяченою проблемі числа нуль. Вона розглянула особливості операцій з нулем у критичних випадках та поняття нескінченності в конструктивній математиці. Анатолій Мазур представив результати дослідження взаємного розташування кривих другого порядку з певними обмеженнями. Зокрема, йшлося про рівняння з коефіцієнтами, що належать кільцю цілих чисел. Його підхід відкриває можливості для подальших досліджень в алгебраїчній геометрії.

Завершила семінар доповідь Аміни Мажуги, яка аналізувала множення ортогональних і діагональних матриць з цілими елементами та власними значеннями. Ця тема має прикладне значення у викладанні аналітичної геометрії та підготовці студентських навчальних матеріалів. Доповідачка продемонструвала впевнене володіння теоретичним матеріалом і бажання розвивати тему надалі.

Участь у заході взяли викладачі кафедри математики і фізики та студенти спеціальності «Математика». Присутні активно долучились до обговорення та підтримали ідею продовження дослідницької роботи. Особливу увагу звернули на необхідність представлення результатів на студентських та наукових конференціях.

Семінар підтвердив, що математичний гурток є важливим осередком розвитку наукового потенціалу студентів і формування майбутнього фахового середовища.

#stud_science

19 травня 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Системи контролю версій, такі як Git, дозволяють відстежувати зміни у будь-яких файлах (код, дані, наукові публікації, веб-сайти тощо) та синхронізувати їх на різних комп’ютерах. Вони полегшують співпрацю та є невідʼємними інструментами для розробки надійного та сталого програмного забезпечення. Майстерністю володіння цими інструментами 19 травня 2025 року ділився з викладачами Факультету та здобувачами спеціальностей «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерна інженерія» та «Кібербезпека та захист інформації» професор Олександр Коновалов (Школа комп'ютерних наук, Університет міста Сент-Ендрюс, Шотландія) на семінарі «Ефективне співробітництво за допомогою Git та GitHub».

Семінар було сфокусовано на використанні контролю версій для ефективної співпраці з іншими розробниками і базувався на уроці Software Carpentry "Контроль версій за допомогою Git". The Carpentries - це міжнародний волонтерський проєкт, який допомагає науковцям вивчити сучасні навички, необхідні для роботи з кодом та обробки даних. Український переклад уроку з Git було виконано учасниками Української спільноти The Carpentries.

Олександр та учасники семінару розглянули питання взаємодії з віддаленими репозиторіями на GitHub, співпраці з іншими та розвʼязання конфліктів під час злиття змін. Також розбирали, як працювати з гілками та як редагувати вже зроблені зміни у гілці за допомогою «git rebase» для того, щоб мати інформативну історію змін у проєкті.

Окремо необхідно відмітити те, що крім практичних навичок, учасники семінару отримали доступ до навчальних  ресурсів проєкту The Carpentries, розроблених командою науковців та практиків для вивчення основ спільної розробки програмних продуктів.

Висловлюємо щиру подяку Олександру Коновалову та надіємось на подальшу плідну співпрацю!

#гостьові_лекції

#FITM_training

Співпраця з державними установами, бізнесом та освітньо-науковим установами є важливим напрямом діяльності Факультету інформаційних технологій та математики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Участь стейкголдерів в удосконаленні освітніх програм, розвитку наукових досліджень та обміну досвідом стала необхідністю та індикатором розвитку нашої академічної спільноти.

Приємною новиною стало нагородження кандидата технічних наук, доцента, завідувача кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка Факультету інформаційних технологій та математики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Павла Складанного грамотою Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського» за плідну співпрацю, високий професіоналізм, вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців сектору безпеки і оборони держави та з нагоди Дня науки.

Багаторічна співпраця Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації та Факультету інформаційних технологій та математики – це яскравий приклад дружби, підтримки, взаємоповаги та нестримного бажання до розвитку та удосконалення.

#роботодавці

18 травня вшановуємо пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу комуністичним тоталітарним режимом. 

Цього дня, 1944 року згідно із таємною постановою Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар», підписаною Сталіним, розпочалася спецоперація військ НКВД з метою звільнення Кримського півострова від корінного населення.

Формальною підставою стали обвинувачення кримських татар у масовому дезертирстві та колабораціонізмі, що геть не відповідало дійсності – понад 17 тисяч кримських татар служили в Червоної армії з перших днів війни. Третину учасників партизанського руху, що розгорнувся на півострові, також складали кримські татари.

Спецоперація, у якій було залучено 32 тисячі співробітників НКВД, розпочалася о 3-тій годині ночі. Депортованим (а це були переважно жінки, діти, старі, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до пів години, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Частина депортованих потрапила на примусові роботи до Московського вугільного тресту, до таборів фронтового резерву та до ГУЛАГу. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі.

Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 190 тисяч кримських татар. Окремою трагічною сторінкою цієї спецоперації стала доля жителів кількох кримськотатарських сіл на Арабатській стрілці – про них просто забули, а коли спохопилися, то просто вивезли на баржі в море і потопили. Також у 1944-му з Криму було депортовано понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Лише 1989 року кримським татарам дозволили повернутися на батьківщину.

Після незаконної анексії Криму у 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що лишилися на півострові. У 2015 році Верховна Рада визнала примусове виселення корінного народу Криму актом геноциду.

Геноцид кримськотатарського народу — це не лише трагедія одного етносу. Це — трагічний урок для всього людства. Пам’ять про депортацію 1944 року є важливою складовою національної пам’яті українців. Вона нагадує нам про ціну свободи, про важливість боротьби за права людини, про небезпеку мовчазної згоди на злочини проти народів.

Сьогодні, коли росія знову чинить репресії проти кримськотатарського народу на тимчасово окупованому півострові, ця пам’ять набуває особливого значення. Ми маємо говорити про правду, підтримувати один одного, стояти пліч-о-пліч у боротьбі за справедливість і свободу.