Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка та компанія «Віатек» підписали офіційний договір про співпрацю, який закріпив тривалі партнерські відносини між закладом освіти та провідним гравцем ІТ-ринку. Документ став логічним продовженням тривалої та плідної взаємодії, що вже довгий час приносить вагомі результати для обох сторін.

Співпраця Університету Грінченка з компанією «Віатек» традиційно охоплює широкий спектр напрямів: проведення гостьових лекцій для студентів, підвищення кваліфікації викладачів в Академії Віатек з напрямами Hikvision та Dahua, організацію практики студентів на базі компанії, підтримку наукових проєктів та, що особливо важливо, сприяння у працевлаштуванні випускників.

Підписання офіційного договору відкриває нові горизонти для поглиблення партнерства та реалізації спільних амбітних проєктів, зокрема побудову на базі кафедри комп’ютерних наук лабораторії відеоспостереження та контролю .

Факультет інформаційних технологій та математики висловлює щиру подяку компанії «Віатек» за багаторічну підтримку, довіру та внесок у підготовку висококласних ІТ-фахівців.

#роботодавці

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Наукова спільнота Факультету інформаційних технологій та математики продовжує активно інтегруватися у міжнародний академічний простір.

Доцент кафедри комп’ютерних наук Тетяна Носенко взяла участь в 11-му Міжнародному конгресі з інформаційно-комунікаційних технологій — ICICT 2026 (Лондон, Велика Британія), що відбувся 24-27 лютого 2026 року. ICICT 2026 традиційно виступає майданчиком для обговорення сучасних трендів у галузі ІКТ, штучного інтелекту, кібербезпеки, аналізу даних, смарт-технологій і цифрових освітніх практик та об’єднує провідних науковців, дослідників та експертів у сфері цифрових технологій з різних країн світу. Участь у заході є важливою платформою для професійного діалогу, обміну досвідом і встановлення нових міжнародних наукових контактів.

Тема доповіді пані Тетяни – «Алгоритми машинного навчання для кібербезпеки систем моніторингу навколишнього середовища на основі БПЛА: моделювання атак та архітектура безпеки» – є надзвичайно актуальною, оскільки забезпечення цілісності даних критично важливо для створення релевантних карт забруднення та планування заходів щодо реагування та захисту. А в умовах сучасних загроз для України це не просто наукові дослідження, а забезпечення національної безпеки та нашої стійкості!

#FITM_conf

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

25 лютого представники нашого факультету взяли участь у круглому столі, організованому Web3 Institute. Захід об'єднав представників провідних веб3-компаній, університетів, освітніх програм, команд та молодих талантів для відкритого діалогу про майбутнє галузі.

Ключовим питанням дискусії стало обговорення того, яких саме фахівців потребує веб3-галузь сьогодні, через рік та в перспективі трьох років. Учасники зосередилися на створенні ефективної платформи для узгодження очікувань між бізнесом та освітніми інституціями, формуванні актуальних стажувальних і навчальних програм, розвитку довгострокових партнерств, а також кращому розумінні ризиків і можливостей галузі.

Від академічної спільноти у заході взяли участь представники Києво-Могилянської академії, Національного економічного університету імені Гетьмана, Вінницького національного технічного університету та інших закладів вищої освіти. Університет Грінченка представив завідувач кафедри комп'ютерних наук Андрій Петрович Бондарчук. 
Участь у такому діалозі є важливим кроком до синхронізації освітніх програм із реальними потребами інноваційного ринку праці.

Студенти 1 курсу нашого факультету разом із викладачем Дмитром Валерійовичем Бойчуком у межах дисципліни «Українські студії: Права людини, громадянина України» відвідали судове засідання. Такий формат практичного заняття дозволив першокурсникам на власні очі побачити реалізацію конституційних гарантій та механізмів захисту прав громадян у реальному судовому процесі.

Під час візиту студенти мали змогу спостерігати за безпосередньою роботою судової системи України, ознайомитися з процедурою ведення засідання, ролями учасників процесу та практичним застосуванням норм законодавства. Це дало їм унікальну можливість поєднати теоретичні знання, отримані в аудиторіях, із реальною правозастосовною практикою.

Проведення подібних виїзних занять сприяє глибшому розумінню студентами своїх прав та обов'язків як громадян України, формує правову свідомість та нульову толерантність до будь-яких порушень.

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

23 лютого студенти ОП «Інформатика» долучилися до відкритого заходу MODUS X Open Day: відкритий свій шлях у технологіях, який відбувся в Академії DTEK. Це була унікальна нагода познайомитися з компанією, що створює інноваційні рішення у сферах даних, штучного інтелекту, кібербезпеки та розробки програмного забезпечення, та дізнайтеся про актуальні можливості для старту кар’єри в ІТ.

Програма заходу була насиченою та мотивувальною: перед студентами виступили керівники і технологічні лідери MODUS X, які поділилися експертними порадами щодо побудови успішної кар'єри в технологічній галузі. Учасники також мали змогу детальніше дізнатися про різні напрями роботи компанії та, що найважливіше, про можливості стажування для молодих фахівців.

Окрім корисної інформації, атмосферу драйву додали інтерактиви та призи для найактивніших учасників. Візит став чудовою можливістю для наших студентів розширити професійний кругозір, налагодити корисні контакти та зробити ще один крок до своєї майбутньої кар'єри в ІТ.

Сучасна російсько-українська війна, яка офіційно отримала назву Війна за Незалежність України, є боротьбою за державний суверенітет та саме право нашого народу на існування. Ця війна розпочалася не у 2022 році, а 19 лютого 2014 року, коли РФ окупувала перші об’єкти нафтогазовидобування на шельфі України, а згодом — Крим та окремі райони Донецької й Луганської областей. Ворог розв’язав цю загарбницьку війну з метою знищення української ідентичності та державності, перетворюючи спротив агресії на вирішальну запоруку нашої перемоги.

Протягом перших восьми років Збройні сили України разом із волонтерами стримували ворога на сході країни, але 24 лютого 2022 року агресія перейшла у фазу повномасштабного вторгнення. Незважаючи на плани Кремля захопити Київ за 3–5 днів, стійкий опір армії та цивільних, які голіруч зупиняли техніку та створювали загони тероборони, зірвав ворожий бліцкриг. Подальші стратегічні операції на Харківщині та Херсонщині дозволили визволити сотні населених пунктів, а перехід до «дронового етапу» війни та успішні дії у 2024–2025 роках продемонстрували технологічну перевагу України.

Важливою частиною державної політики пам’яті стало законодавче закріплення назви та дат цієї війни, що об’єднує суспільство довкола подвигу її учасників. Для вшанування пам’яті захисників і захисниць, які стали частиною «Небесного війська», встановлено Національний день молитви, що відзначається щороку 24 лютого. Це день віддання шани всім, хто поклав життя за свободу, та нагадування про нашу спільну відповідальність у боротьбі за відновлення територіальної цілісності України.

Сьогодні кожен із нас є частиною цієї великої історії — чи то через навчання, чи через волонтерство або безпосередній захист країни. Наша єдність і знання правдивої історії є тією зброєю, яка допомагає вистояти проти чисельно переважаючого ворога. Розуміння того, що війна триває за наше право на вільний європейський вибір, спонукає нас до згуртованості та віри в те, що єдиним можливим фіналом цієї боротьби є наша перемога.

20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні — учасників Революції Гідності, які віддали життя за свободу, гідність і демократичний розвиток держави. Саме цього дня 2014 року в центрі Києва загинула найбільша кількість протестувальників. Ці події стали кульмінацією протистояння між громадянським суспільством і владою та визначили подальший історичний курс України.

До Небесної Сотні зараховано не лише загиблих 20 лютого, а й інших учасників мирних протестів зими 2013–2014 років, а також активістів, які полягли навесні 2014 року, захищаючи демократичні цінності й територіальну цілісність України. Їхній подвиг став символом жертовності, громадянської відваги та незламності духу.

День Героїв Небесної Сотні встановлено для увічнення пам’яті про тих, хто заплатив найвищу ціну за право України розвиватися як вільна європейська держава. Пам’ять про них вшановують під гаслом «Вдячні за свободу!», підкреслюючи, що свобода є не лише правом вибору, а й відповідальністю за майбутнє країни.

Цей день є днем жалоби, але водночас — днем усвідомлення значення боротьби за гідність, права людини та суверенність держави. Подвиг Небесної Сотні змінив суспільну свідомість, посилив громадянську активність і закріпив розуміння того, що демократичні цінності потребують захисту.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має залишатися живою — як моральний орієнтир, як нагадування про ціну свободи і як відповідальність кожного за майбутнє України.