Події

12 червня 2024 року відбувся захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 125 Кібербезпека. Здобувач Черненко Роман Миколайович, успішно завершивши навчання на освітньо-науковій програмі «Інформаційна безпека держави», під керівництвом Андрія Олександровича Аносова, кандидата військових наук, доцента, доцента кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка, представив свою дисертацію на тему «Моделі та методи забезпечення захисту інформації, що передається відкритими каналами в мережах інтернету речей».

Разова спеціалізована вчена рада ДФ 26.133.062 у складі:

  • голови ради Коршун Наталії Володимирівни, доктора технічних наук, професора (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка),
  • рецензентів Гулака Геннадія Миколайовича, доктора технічних наук, професора (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), Соколова Володимира Юрійовича, кандидата технічних наук, доцента (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка),
  • офіційних опонентів Смірнова Олексія Анатолійовича, доктора технічних наук, професора (Центральноукраїнський національний технічний університет), Гнатюка Сергія Олександровича, доктора технічних наук, професора (Національний авіаційний університет)

на підставі атестації здобувача, публічного захисту дисертації «Моделі та методи забезпечення захисту інформації, що передається відкритими каналами в мережах інтернету речей», обговорення, наукової дискусії, відкритого голосування ухвалила присудити Черненку Роману Миколайовичу ступінь доктора філософії з галузі знань 12 Інформаційні технології за спеціальністю 125 Кібербезпека.

Вітаємо Романа Миколайовича з успішним захистом та бажаємо подальших наукових звершень!

Захист Черненко

SDG 08 minSDG 04 min

Бібліографічні спадки видатних вчених є неоціненним скарбом для наукової спільноти, яскравим прикладом того, як наука та знання можуть передаватися через покоління, сприяючи прогресу та розвитку людства.

Викладачі кафедри математики і фізики разом з науковцями Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського з великим інтересом та ретельністю поставилися до збереження спадку Ю.М. Березанського, – видатного математика, академіка НАНУ, одного із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу.

Андрій Шаповал, доктор історичних наук, завідувач відділу археографії та Марина Коломієць, науковий співробітник відділу археографії прийняли на постійне зберігання до Інституту архівознавства унікальні видання, рукописи, матеріали ділового та приватного листування, що відображають науковий шлях Юрія Макаровича і дають уявлення про його методи роботи та науковий процес.

Ці матеріали не лише зберігають пам'ять про досягнення науковця, вони є важливим ресурсом для істориків науки, служать джерелом натхнення для нових поколінь вчених, показуючи їм приклад високого професіоналізму та відданості науці.

SDG 04 min

27 травня 2024 року у режимі онлайн відбулась зустріч Віктора Каракаша, Senior Java Developer компанії Levi9 Ukraine, зі здобувачами спеціальності 122 «Комп’ютерні науки». Тема зустрічі важлива і актуальна, особливо, для наших випускників-бакалаврів – «Процес рекрутингу в ІТ-компанії. Від резюме до офера». Віктор розповів про таке:

  • в чому різниця процесу пошуку роботу в Україні та Європі,
  • технічне інтерв’ю: як готуватись,
  • як привернути увагу рекрутера, якщо немає комерційного досвіду,
  • як знайти роботу в IT-кандидату без досвіду,
  • як правильно подати нерелевантний досвід та багато іншого.

Після лекції Віктор відповів на запитання студентів і обговорив з ними напрями розвитку та потреби українського ринку ІТ-галузі.

Дякуємо спікеру Віктору Каракашу за цікаву лекцію!

                                                                                                                                                                                                                                                           SDG 04 min SDG 08 min

Виробнича практика здобувачів є одним із важливих видів освітнього процесу і здійснюється з метою набуття практичних навичок самостійно приймати рішення в реальних виробничих умовах. Вона покликана підготувати майбутніх фахівців до реальної роботи, забезпечити належний рівень їхньої професійної підготовки.
Протягом трьох тижнів (з 29.04-19.05 2024 р.) здобувачі І курсу освітньої програми "Інформаційно-аналітичні системи" спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» Дембіцька Анна, Здебська Антоніна, Горбачевський Максим, Великодній Артем та Попов Євгеній в рамках співпраці факультету із відомою компанією SoftServe проходили на базі компанії виробничу практику. Під керівництвом ментора практиканти мали можливість закріпити й поглибити теоретичні знання, уміння та навички, набуті в під час навчання в університеті, під час розробки та захисту власного проєкту.
Наші студенти успішно виконали всі практичні завдання та захистили свої проєкти і отримали позитивні відгуки від компанії. такий формат практик є гарним прикладом інтеграції IT-бізнесу та університетської освіти, адаптації та актуалізації навчального процесу. Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові спільні програми з компанією SoftServe.

 SDG 04 min

18 травня українці відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього дня 80 років тому радянський тоталітарний режим почав депортацію корінного населення з території Кримського півострова.

Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Депортація була швидкою і жорстокою. Кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Як наслідок, вони покинули власні домівки не готовими до виснажливої дороги. Вбивча подорож у середньому тривала 2–3 тижні. За цей час у тісноті, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинули 7 000–7 900 кримських татар.

 

Радянський режим посилював геноцид стиранням з історії Кримського півострова памʼяті про його корінне населення: переписував кримську історію, насаджував російські імперські наративи про «одвічно російський» Крим, цілеспрямовано та масово поширював міфи про «народ-зрадник». Півострів заселяли переселенцями із ррфср, Української рср.

У срср трагічну історію депортації кримськотатарського народу замовчували, а мову, культуру корінного народу України забороняли. Кримських татар позбавили не просто батьківщини, а й власного імені, мови, історії, ідентичності. 

Після смерті Йосипа Сталіна кримським татарам не дозволили повернутися на батьківщину. Фактично, заслання тривало. Із 1967 року кримські татари робили численні спроби оселитися на власній землі. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним із найефективніших та найяскравіших протестних рухів у срср. Справжня масова репатріація розпочалася в 1987-му. 

 

Тільки після розпаду срср, у незалежній Україні, ми можемо вільно говорити про геноцид кримських татар – злочин тоталітарної системи – та вшановувати памʼять його жертв.

Із 2015 року українська держава визнає депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за грати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.

Нині, з початком повномасштабної агресії росії проти України, виникають нові виклики. Це стосується і новоокупованих територій у Херсонській та Запорізькій областях, куди після початку тимчасової окупації Криму переселилися багато кримських татар. Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Ми ніколи не забудемо і не пробачимо злочини радянського режиму. Мріємо, що історичну справедливість буде відновлено, що Україна буде вільною і киримли будуть повноправно господарювати на своїй історичній території. Віримо – жахливі воєнні злочини, вчинені в нашій країні терористичними військами, матимуть покарання.

 

6465e549217a6175903870

16 травня 2024 року відбулась ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ 2024". Ця подія зібрала молодих учених з усієї України, які працюють у галузі інформаційних технологій.

На конференцію було надіслано матеріали 168 доповідей (128включено у Збірник). Науковці обговорювали актуальні теоретичні й практичні проблеми за напрямками:

  • Використання інформаційних технологій в освіті та науці.
  • Апаратне і програмне забезпечення інформаційних технологій.
  • Математичне моделювання та обчислювальні методи.
  • Технології, методи та засоби захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

Цьогорічною особливістю конференції стала участь школярів разом із їхніми учителями. Учні Криворізького Покровського ліцею та Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка надіслали свої тези до третьої секції конференції.

За результатами роботи конференції було видано електронний збірник матеріалів (ISSN 2664-2638), який розміщено на сайті конференції «ІТ-2024»: http://zcit.kubg.edu.ua/index.php/journal.

 

Дякуємо учасникам конференції за конструктивний науковий діалог та плідні дискусії. Бажаємо нових наукових звершень!

SDG 04 min 

 

 

14 травня 2024 року на Факультеті інформаційних технологій та математики було проведено чергове засідання Ради роботодавців Факультету. Під час засідання учасники обговорили ряд актуальних питань.

На початку засідання зі вступним словом виступила декан Факультету Литвин Оксана Степанівна, після чого передала слово завідувачу кафедри математики і фізики, кандидату фізико-математичних наук, доценту Семеняці Світлані Олексіївні.

Семеняка С. ознайомила учасників засідання Ради роботодавців із запропонованими змінами до освітньої програми «Математичне моделювання», які зумовлені відгуками викладачів, здобувачів освіти спеціальності та враховують рекомендації, отримані під час акредитації програми.

В обговоренні змін взяли участь доцент кафедри математики і фізики, кандидат фізико-математичних наук, доцент Астаф’єва Марія Миколаївна, доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу математичної фізики Інституту математики Національної академії наук України Бойко Вячеслав Миколайович, завідувач кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка, кандидат технічних наук, доцент Складанний Павло Миколайович та директор спеціалізованої школи №17 Подільського району м. Києва з поглибленим вивченням математики Ковальова Галина Аркадіївна.

В процесі обговорення членами Ради було ухвалено рішення рекомендувати розглянуті зміни до програми на засіданні Вченої ради Факультету.

Наступні три питання порядку денного були присвячені обговоренню сучасних тенденцій та потреб ІТ-галузі.

Зокрема, Складанний П. повідомив, що зараз проходить обговорення проєкту нового стандарту вищої освіти за спеціальністю 125 Кібербезпека та захист інформації та додав, що на кафедрі активно пропрацьовуються зміни, які планують вносити до ОП «Безпека інформаційних та комунікаційних систем».

Кандидат технічних наук, с.н.с., старший науковий співробітник відділу відеосистем реального часу Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України Багацький Олексій Валентинович запропонував в підготовці фахівців спеціальностей 122 Комп’ютерні науки, 123 Комп’ютерна інженерія, 125 Кібербезпека та захист інформації розширити вивчення методів рішення неформалізованих задач, в тому числі задач обробки великих масивів даних.

Ми вдячні всім нашим партнерам за надані рекомендації та співпрацю з нашим Факультетом.

SDG 08 min SDG 04 min