Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. У 2025 році цей День пам’яті припадає на 22 листопада. О 16:00 країна завмирає у Загальнонаціональній хвилині мовчання, щоб згадати мільйони невинних людей, життя яких було знищене комуністичним тоталітарним режимом. У цей день українців закликають відвідати місця пам’яті у своїх громадах та після настання темряви запалити Свічку пам’яті у вікнах домівок і робочих приміщень. Горіння цієї свічки є свідченням нашої неперервної пам’яті, знаком скорботи та водночас віри в майбутнє.
Голодомор 1932–1933 років був свідомим актом геноциду проти українського народу. Насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл і цілих районів, заборона виїзду за межі голодуючих територій, репресії проти тих, хто чинив спротив, — ці дії створили умови, несумісні з життям. Масові голоди 1921–1923 і 1946–1947 років стали продовженням системної політики нищення та залякування. У 2006 році Голодомор був офіційно визнаний геноцидом українського народу, адже його метою було знищення українців як національної групи та придушення їхнього прагнення до державності.
У XXI столітті тоталітарні практики знаходять продовження у сучасній російській агресії. Методи, які застосовував сталінський режим, повторюються в нинішній війні: масові вбивства, депортації, блокування гуманітарних коридорів, навмисні удари по цивільній інфраструктурі, руйнування культурних осередків, тиск на цивільне населення. Мета залишається тією самою — знищення української ідентичності, культури й мови, ослаблення українців як нації.
Пам’ять про Голодомор сьогодні є важливою складовою нашої стійкості. Вона об’єднує суспільство перед лицем сучасної загрози й допомагає світовій спільноті глибше розуміти природу російської злочинної політики. Дедалі більше країн визнають історичний факт геноциду та підтримують Україну, усвідомлюючи небезпеку повторення злочинів, які колись були вчинені голодом проти мирного населення. Усвідомлення того, що голод у 1932–1933 роках був використаний як інструмент знищення, має нагадувати всьому світу про недопущення будь-яких форм штучного створення гуманітарних криз.
22 листопада українці в Україні й за її межами зупиняться у хвилині мовчання, щоб ушанувати пам’ять закатованих голодом. Увечері кожен, де б він не був, має запалити Свічку пам’яті у вікні. Цьогорічне вшанування проходить під гаслом: «Де б ти не був, запали Свічку пам’яті».
