10 травня 2023 р. на Факультеті інформаційних технологій та математики відбувся День відкритих дверей для майбутніх абітурієнтів. Вперше за довгий час ми приймали гостей не онлайн, а в нашому корпусі.
Спочатку була коротка екскурсія корпусом, були, звичайно, і на спортивному майданчику на даху. Потім декан факультету презентувала освітні програми, які ми пропонуємо на першому (бакалаврському) рівні освіти.
Абітурієнти мали можливість більше дізнатися про спеціальності 111 Математика, 122 Комп’ютерні науки, 123 Комп’ютерна інженерія, 125 Кібербезпека в нашому університеті, про новітні технології та інструменти, які використовуються в освітньому процесі, а також про можливості для розвитку професійних навичок студентів.
Школярі відвідали бібліотеку, навчальні лабораторії, в яких вони працюватимуть в майбутньому на парах.
Ми сподіваємось, що зустріч стала чудовою можливістю для учнів познайомитись з нашим факультетом та зробити власний вибір щодо майбутньої спеціальності, зрозуміти, які переваги може надати навчання на Факультеті інформаційних технологій та математики.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року.
“Пам'ять” означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а “примирення” — що країни Європи уклали мир після війни.
З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є cаме мак памʼяті.
Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії.Сьогодні наша держава – знову поле битви. Щодня і щохвилини ми втрачаємо найкращих у боротьбі за нашу свободу. Але правда та світло обов’язково переможуть, як перемогли тоді
Вічна пам’ять всім полеглим у боротьбі проти нацизму. Вічна слава усім, хто захищає Україну від рашизму сьогодні.
6 травня 2023 року доктор педагогічних наук, професор кафедри математики і фізики Володимир Прошкін провів гостьову лекцію на тему «Технологія підготовки магістерського дослідження». Захід був організований для магістрантів Харківської гуманітарно-педагогічної академії Харківської обласної ради.
Під час лекції лектор ознайомив учасників із логікою підготовки магістерських досліджень, сучасними вимогами щодо їх оформлення, а також можливостями апробації результатів наукових пошуків. Наведені приклади формулювання наукового апарату дослідження викликали жваву дискусію.
Учасники заходу отримали вичерпні відповіді на всі свої запитання.
2 травня 2023 року став урочистим днем у науковому житті старшого викладача кафедри математики і фізики Олександри Локазюк, – вона отримувала вітання від членів Вченої ради Інституту математики НАН України.
Приводом стала Премія Національної Академії Наук України для молодих вчених, яку Олександра отримала за серію робіт «Реалізації алгебр Лi на прямiй та групова класифiкацiя диференцiальних рiвнянь».
Вітаємо всіх, хто долучився до цієї знаменної події: наукового керівника доктора фізико-математичних наук Вячеслава Бойко, рецензентів, серед яких Оксана Литвин, декан Факультету інформаційних технологій та математики, а також колектив кафедри математики і фізики, що радо прийняв до своїх лав молодого науковця і всіляко її підтримує.
Бажаємо Олександрі Локазюк творчої наснаги, успіхів у професійній діяльності та нових наукових звершень.
27 квітня 2023 року став датою проведення ІІ етапу загальноуніверситетського мовно-літературного конкурсу «Словник Грінченка і сучасність». За участі команди «Арифметичні шукачі» Факультету інформаційних технологій та математики, конкурс між вихованцями Факультетів та Фахового коледжу «Універсум» відбувався в два етапи.
Перший етап був підготовчим, де студенти зареєструвалися на Wiki-порталі та опрацювали слова зі словника Бориса Грінченка. Вони додали до них тлумачення з сучасних українських та іноземних словників, ілюстрації, аудіо- та відео-ресурси, цікаві факти та багато іншого.
Другий етап полягав у тому, щоб команди-учасники могли інтерпретувати та представити три слова зі словника Грінченка та виконати три творчі завдання, які визначали члени журі.
Відзначимо, що загальноуніверситетський мовно-літературний конкурс «Словник Грінченка і сучасність» не лише сприяє розвитку мовленнєвої культури та мовленнєвої компетенції студентів, а й є важливою платформою для пропаганди української мови, культури та літератури.
Команда «Арифметичні шукачі» з Факультету інформаційних технологій та математики зробила свій вагомий внесок у цей процес, і ми пишаємось їхніми досягненнями. Вони продемонстрували свою креативність та вміння працювати в команді, що дало їм можливість вийти переможцями в номінації «Майстерність тематичного оповідання».
Бажаємо команді «Арифметичні шукачі» подальших успіхів і натхнення у подальших зусиллях, спрямованих на популяризацію української мови та літератури серед молоді. Дякуємо всім, хто долучився до організації та проведення цього захоплюючого конкурсу, який дозволяє студентам виявити свої таланти та розвинути свої навички у мовленні.
Не викликає сумніву той факт, що математичне моделювання в атомній енергетиці та ядерній безпеці відіграє надзвичайно важливу роль і використовується для вирішення різнопланових завдань, – починаючи з задач побудови моделей керування ядерними реакціями, розробки та тестування нових конструкцій ядерних реакторів і завершуючи задачами прогнозування розподілу радіаційного забруднення та визначення його впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей.
Усі ці аспекти математичного моделювання сприяють подальшому розвитку атомної енергетики, а фахівці в галузі математичного моделювання та комп’ютерних технологій є кадровим потенціалом, який має забезпечити ефективність, безпеку та стійкість ядерних технологій.
Розуміння відповідальності і важливості поставлених задач зібрало 26 квітня 2023 року в одній аудиторії здобувачів спеціальностей Математика, Комп’ютерні науки (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти) і видатних науковців у галузі ядерно-радіаційної фізики.
Перспективні моделі впровадження малих ядерних реакторів в Україні – тема гостьової лекції, яку для слухачів запропонував відомий учений доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України Юрій Леонідович Забулонов.
Лекція приурочена до дня пам'яті Чорнобильської трагедії 26 квітня 1986 року, яка стала величезною техногенною катастрофою. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру світової спільноти до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.
Юрій Леонідович, який знає все про атомну енергетику і ядерну безпеку розповів про перспективним напрямах впровадження малих модульних реакторів в Україні, роль і місце ІТ фахівців в цій галузі, підняв питання про майбутнє українських енергетичних систем, наслідки та майбутнє модульних реакторів.
Студенти та викладачі долучилися до обговорення питань лекції та отримали грунтовані та науково-доказові відповіді на свої запитання.
24 квітня 2023 року відбулося обговорення проєкту нової редакції освітньої програми 111.00.02 Математичне моделювання для другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Засідання проходило в розширеному форматі: до робочої групи у складі Володимира Прошкіна, гаранта освітньої програми, Марії Астаф’євої, Світлани Семеняки, представників роботодавців – В’ячеслава Бойка, доктора фізико-математичних наук, завідувача відділу математичної фізики Інституту математики НАНУ, та студентської спільноти – Федора Дубінського, студента першого курсу магістратури за спеціальністю 111 Математика, долучилися Оксана Литвин, декан Факультету інформаційних технологій та математики, та викладачі інших кафедр Факультету, які беруть активну участь в освітньому процесі студентів бакалаврату і магістратури спеціальності 111 Математика: Оксана Глушак, доцент кафедри комп’ютерних наук; Світлана Шевченко, доцент кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки імені професора Володимира Бурячка.
Було внесено ряд суттєвих пропозицій щодо змісту обов’язкових компонент освітньої програми. Зокрема, блокову дисципліну «Математичне моделювання» доповнили модулем «Математичні методи і моделі в теорії керування», навчальну дисципліну «Аналітика даних» перенесли з вибіркових до обов'язкових компонент ОП, до обов’язкових компонент включили дисципліну «Математичні студії». Зміни торкнулися і вибіркової частини освітньої програми, обсяг якої збільшився до 24 кредитів.
Робоча група продовжує роботу над проєктом нової редакції ОПП Математичне моделювання. Запрошуємо всіх бажаючих та зацікавлених долучитися до даного процесу.
Форма для пропозицій та зауважень до проєктів Освітніх програм
