Події кафедри

Хакатон – навчальна практика з комп’ютерних наук

З 29 травня по 07 червня 2023 року на Факультеті інформаційних технологій та математики Київського університету імені Бориса Грінченка у форматі хакатону пройшла навчальна практика студентів першого курсу спеціальності комп’ютерні науки.

Термін «хакатон» походить від двох слів: Hack (зламувати) та Marathon (марафон). Найчастіше термін «хакатон» використовується по відношенню до заходів, пов’язаних із програмуванням, коли IT-фахівці збираються разом, щоб спільно вирішити конкретну проблему, проте поступово ідея інтенсивної роботи над проблемою в обмежений період часу поширилась і на інші важливі сфери.

Уперше у стінах університету Хакатон був проведений у лютому 2019 року, як навчальна практика студентів першого курсу спеціальностей 111 Математика і 122 Комп’ютерні науки.

Про Хакатон – червень 2019,

Про Хакатон – лютий 2019,

Про Хакатон – лютий 2020.

Не зважаючи на пандемію та військову агресію ми продовжуємо наші традиції проведення практики у відповідному форматі. «Розумна країна: відбудова країни в післявоєнний період» – тема, яка об’єднала Хакатон-проєкти наших студентів цього року. Командний проєкт передбачав пошук і розробку власної ідеї, проєктування пристрою, створення реального макету пристрою або його віртуальної 3D-моделі, його програмування, презентація та захист проєкту. Важливим завданням також було побудова маркетингової стратегії просування ідеї як майбутнього стартапу.

Команди працювали у змішаному форматі від обговорення ідеї до результату, кожен член команди мав свою роль при виконанні проєкту.

Серед проєктів були дрон-шукач вибухонебезпечних предметів, пристрій для навчання хімії завдяки симуляціям, дрон-розвідник, розумний інноваційний візок для людей з особливими фізичними потребами та інші.

Проєкти всіх команд оцінювало не тільки журі, але й інші команди. Захисти проходили не завжди легко, бо у слухачів виникали питання та жваві обговорення. Але наші студенти достойно впорались зі всіма завданнями. Сподіваємось, що їх ідеї будуть корисні та знайдуть своє впровадження в майбутньому для розбудови нашої країни.

#stud_events

#stud_science

Звітна конференція з навчальної практики з комп'ютерних наук 2 курсу

Особливістю навчання в нашому Університеті Грінченка є його практикоорієнтованість. Для ІТ-спеціальностей це дуже важливо і корисно, оскільки дає можливість швидко адаптуватись нашим студентам (так-так, у нас студенти можуть паралельно навчатись і працювати) і випускникам на робочих місцях. Практики у нас уже з першого курсу. Незважаючи на складні умови навчання під час війни, навчальна практика на 2 курсі пройшла в повному обсязі і на звітній конференції студенти показали свої результати. Основними завданнями ціє практики були розробка схем, алгоритмів і програм мережевої системи, її побудова та налагодження. Проєкти, що розробляли студенти в рамках цього етапу навчальної практики, передбачали використання знань та навичок, отриманих під час вивчення дисциплін «Операційні системи та системне програмування», «Технології комп’ютерних мереж», «Бази даних та інформаційні системи», «Паралельні та розподілені обчислення». Звичайно, це було непросте завдання, але наші студенти достойно впорались з ним.

Більше про спеціальність 122 Комп'ютерні науки в Університеті Грінченка можна дізнатись ТУТ.

ДОПОВІДЬ НА ІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЇ «ДИСТАНЦІЙНЕ ТА ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГА»

24 травня 2023 року Наталія Морзе, професор кафедри комп'ютерних наук факультету інформаційних технологій та математики Київського університету імені Бориса Грінченка, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор (Україна) виступила з доповіддю «Освітні тренди в контексті європейських інтеграційних процесів» на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній онлайн-конференції «Дистанційне та змішане навчання як засіб реалізації індивідуальної траєкторії професійного зростання педагога» в рамках проєкту «Цифрова трансформація в освіті: найкращі дослідження ЄС» (№10109900).

В конференції взяли участь 107 учасників, зокрема учителі, науково-педагогічні працівники, керівники закладів освіти (директори та заступники директорів ЗО), методисти інститутів післядипломної освіти, аспіранти, логопеди, психологи, спеціалісти відділів освіти. В цілому на конференції були представники закладів освіти із 21 області України, в тому числі Херсонської, Луганської, Донецької. Найбільше учасників зареєструвалися з міста Києва (32,6%), Запорізької (15,4 %), Харківської (10,8%), Київської (8,4%) областей. Для учасників, які не змогли взяти участь у синхронному дистанційному форматі, надано покликання на матеріали конференції (відеозапис, окремі презентації). Схвальні відгуки щодо організації та змісту конференції надали 76% учасників.

Учасники заслухали та обговорили доповіді з проблем трансформації освіти в умовах цифровізації суспільства. Зокрема, Морзе Наталія ознайомила учасників конференції з завданнями проєкту «Цифрова трансформація в освіті: найкращі дослідження ЄС», освітніми трендами в контексті європейських інтеграційних процесів, особливостями використання цифрових інструментів в освітній діяльності, підняла питання забезпечення безпечного ефективного навчання засобами цифрових технологій та використання світового досвіду побудови освітньої системи.

Програма конференції за посиланням.

#FITM_conf

Гостьова лекція "Перспективні моделі впровадження малих ядерних реакторів в Україні "

Не викликає сумніву той факт, що математичне моделювання в атомній енергетиці та ядерній безпеці відіграє надзвичайно важливу роль і використовується для вирішення різнопланових завдань, – починаючи з задач побудови моделей керування ядерними реакціями, розробки та тестування нових конструкцій ядерних реакторів і завершуючи задачами прогнозування розподілу радіаційного забруднення та визначення його впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей.

Усі ці аспекти математичного моделювання сприяють подальшому розвитку атомної енергетики, а фахівці в галузі математичного моделювання та комп’ютерних технологій є кадровим потенціалом, який має забезпечити ефективність, безпеку та стійкість ядерних технологій.

Розуміння відповідальності і важливості поставлених задач зібрало 26 квітня 2023 року в одній аудиторії здобувачів спеціальностей Математика, Комп’ютерні науки (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти) і видатних науковців у галузі ядерно-радіаційної фізики.

Перспективні моделі впровадження малих ядерних реакторів в Україні – тема гостьової лекції, яку для слухачів запропонував відомий учений доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України Юрій Леонідович Забулонов.

Лекція приурочена до дня пам'яті Чорнобильської трагедії 26 квітня 1986 року, яка стала величезною техногенною катастрофою. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру світової спільноти до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

Юрій Леонідович, який знає все про атомну енергетику і ядерну безпеку розповів про перспективним напрямах впровадження малих модульних реакторів в Україні, роль і місце ІТ фахівців в цій галузі, підняв питання про майбутнє українських енергетичних систем, наслідки та майбутнє модульних реакторів.

Студенти та викладачі долучилися до обговорення питань лекції та отримали грунтовані та науково-доказові відповіді на свої запитання.

#гостьові_лекції

Тренінг "Академічна доброчесність у науковій діяльності"

1 квітня 2023 року викладачі та студенти спеціальностей Факультету інформаційних технологій та математики (Математика, Комп'ютерні науки, Комп'ютерна інженерія та Кібербезпека) відвідали тренінг "Академічна доброчесність у науковій діяльності".

На зустрічі обговорили поняття академічної доброчесності, плагіату, різновиди плагіату та цитування. Розглянули, що таке кодекс честі, як краще уникати плагіату у своїх наукових роботах та лектором було наведено правила правильного цитування. Цікавим був розгляд роботи при перевірці на плагіат за допомогою програми Strikeplagiarism.

Модератором було поставлено прикладні задачі стосовно наявності плагіату, студенти жваво їх розв'язували та отримували правильні висновки. Спілкування було цікавим та корисним.

Особливо важливим розуміння всіх проявів академічної недоброчесності (а не тільки плагіату та списування) є для магістрів та аспірантів. Цікаво було проаналізувати ці прояви у різних сферах: математичне моделювання, комп'ютерні науки, інформаційна та кібернетична безпека. І саме присутність здобувачів різних рівнів вищої освіти та різних спеціальностей забезпечило жваве обговоренні і оцінку з різних точок зору.

Модератори зустрічі:

Дана Сопова, доктор філософії, викладач циклової комісії з педагогічної освіти Фахового коледжу "Універсум";
Володимир Прошкін, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри математики і фізики Київського університету імені Бориса Грінченка.

Щиро дякуємо за викладену інформацію стосовно академічної доброчесності та плагіату і за корисні поради для студентів та викладачів!!!

#FITM_training