Події кафедри

24 травня 2023 року Наталія Морзе, професор кафедри комп'ютерних наук факультету інформаційних технологій та математики Київського університету імені Бориса Грінченка, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор (Україна) виступила з доповіддю «Освітні тренди в контексті європейських інтеграційних процесів» на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній онлайн-конференції  «Дистанційне та змішане навчання як засіб реалізації індивідуальної траєкторії професійного зростання педагога» в рамках проєкту «Цифрова трансформація в освіті: найкращі дослідження ЄС» (№10109900).

В конференції взяли участь 107 учасників, зокрема учителі, науково-педагогічні працівники, керівники закладів освіти (директори та заступники директорів ЗО), методисти інститутів післядипломної освіти, аспіранти, логопеди, психологи, спеціалісти відділів освіти. В цілому на конференції були представники закладів освіти із 21 області України, в тому числі Херсонської, Луганської, Донецької. Найбільше учасників зареєструвалися з міста Києва (32,6%), Запорізької (15,4 %), Харківської (10,8%), Київської (8,4%) областей. Для учасників, які не змогли взяти участь у синхронному дистанційному форматі, надано покликання на матеріали конференції (відеозапис, окремі презентації). Схвальні відгуки щодо організації та змісту конференції надали 76% учасників.

Учасники заслухали та обговорили доповіді з проблем трансформації освіти в умовах цифровізації суспільства. Зокрема, Морзе Наталія ознайомила учасників конференції з завданнями проєкту «Цифрова трансформація в освіті: найкращі дослідження ЄС», освітніми трендами в контексті європейських інтеграційних процесів, особливостями використання цифрових інструментів в освітній діяльності, підняла питання забезпечення безпечного ефективного  навчання засобами цифрових технологій та використання світового досвіду побудови освітньої системи.

Програма конференції за посиланням.

#FITM_conf

Не викликає сумніву той факт, що математичне моделювання в атомній енергетиці та ядерній безпеці відіграє надзвичайно важливу роль і використовується для вирішення різнопланових завдань, – починаючи з задач побудови моделей керування ядерними реакціями, розробки та тестування нових конструкцій ядерних реакторів і завершуючи задачами прогнозування розподілу радіаційного забруднення та визначення його впливу на навколишнє середовище та здоров'я людей.

Усі ці аспекти математичного моделювання сприяють подальшому розвитку атомної енергетики, а фахівці в галузі математичного моделювання та комп’ютерних технологій є кадровим потенціалом, який має забезпечити ефективність, безпеку та стійкість ядерних технологій.

Розуміння відповідальності і важливості поставлених задач зібрало 26 квітня 2023 року в одній аудиторії здобувачів спеціальностей Математика, Комп’ютерні науки (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти) і видатних науковців у галузі ядерно-радіаційної фізики.

Перспективні моделі впровадження малих ядерних реакторів в Україні – тема гостьової лекції, яку для слухачів запропонував відомий учений доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України Юрій Леонідович Забулонов.
 
Лекція приурочена до дня пам'яті Чорнобильської трагедії  26 квітня 1986 року, яка стала величезною техногенною катастрофою. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру світової спільноти до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.
 
Юрій Леонідович, який  знає все про атомну енергетику  і  ядерну безпеку розповів про перспективним напрямах впровадження малих модульних реакторів в Україні, роль і місце  ІТ фахівців в цій галузі, підняв питання про майбутнє українських енергетичних систем, наслідки та майбутнє  модульних реакторів.
 
Студенти та викладачі долучилися до обговорення питань лекції та отримали грунтовані та науково-доказові відповіді на свої запитання.

#гостьові_лекції

 

1 квітня 2023 року викладачі та студенти спеціальностей Факультету інформаційних технологій та математики (Математика, Комп'ютерні науки, Комп'ютерна інженерія та Кібербезпека) відвідали тренінг "Академічна доброчесність у науковій діяльності".

На зустрічі обговорили поняття академічної доброчесності, плагіату, різновиди плагіату та цитування. Розглянули, що таке кодекс честі, як краще уникати плагіату у своїх наукових роботах та лектором було наведено правила правильного цитування. Цікавим був розгляд роботи при перевірці на плагіат за допомогою програми Strikeplagiarism.

Модератором було поставлено прикладні задачі стосовно наявності плагіату, студенти жваво їх розв'язували та отримували правильні висновки. Спілкування було цікавим та корисним.

Особливо важливим розуміння всіх проявів академічної недоброчесності (а не тільки плагіату та списування) є для магістрів та аспірантів. Цікаво було проаналізувати ці прояви у різних сферах: математичне моделювання, комп'ютерні науки, інформаційна та кібернетична безпека. І саме присутність здобувачів різних рівнів вищої освіти та різних спеціальностей забезпечило жваве обговоренні і оцінку з різних точок зору.

 

Модератори зустрічі: 

  • Дана Сопова, доктор філософії, викладач циклової комісії з педагогічної освіти Фахового коледжу "Універсум";
  • Володимир Прошкін, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри математики і фізики Київського університету імені Бориса Грінченка.

Щиро дякуємо за викладену інформацію стосовно академічної доброчесності та плагіату і за корисні поради для студентів та викладачів!!!

#FITM_training

 

27 березня 2023 року в рамках проєкту «Цифрова трансформація в освіті: найкращі дослідження ЄС» (DigTriES), Erasmus+ (Jean Monnet Module), №10109900, відбувся вебінар «Для чого мені потрібно розвивати свою цифрову компетентність?». Спікерами були: Наталія Морзе, фахівець з методики викладання математики та інформатики, Академік АН ВШ України з 2010. Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України з 2010, доктор педагогічних наук професор кафедри комп`ютерних наук Київського університету імені Бориса Грінченка; Лілія Гриневич, українська освітня і державна діячка, кандидат педагогічних наук, доцент, перший проректор Київського університету імені Бориса Грінченка; Марія Бойко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп`ютерних наук Київського університету імені Бориса Грінченка; Оксана Струтинська, доктор педагогічних наук, доцент кафедри комп`ютерних наук Київського університету імені Бориса Грінченка.

Наталія Морзе, як керівник проєкту, ознайомила учасників з завданнями проєкту, сучасними освітніми трендами, продемонструвала важливість розуміння цифрового сліду, його наслідки та роль в житті громадянина цифрового суспільства.

Лілія Гриневич розповіла про роль цифрової компетентності вчителя під час війни і в повоєнному розвитку освіти в Україні.

Оксана Струтинська ознайомила учасників Європейським досвідом цифрової трансформації освіти та продемонструвала інструменти для перевірки власної цифрової компетентності.

Марія Бойко розповіла про штучний інтелект, де він використовується, його переваги та недоліки, а також продемонструвала проєкти, де застосовується машинне навчання.

У вебінарі взяли участь 79 учасників.

Учасники взяли участь в опитуванні щодо визначення потреб для створення ними ефективного цифрового освітнього середовища та побажання щодо контенту літніх шкіл.

Всі учасники оцінили вебінар, як корисний, та зазначили, що будуть застосовувати набуті знання у власній освітній діяльності.

Відео запис зустрічі розміщено на 

#FITM_training

 

Не дивлячись ні на що, на кафедрі комп’ютерних наук в онлайн форматі відбувся захист кваліфікаційних магістерських робіт наших інформатиків.

За результатами якої, можемо зазначити високий рівень підготовки магістрів. На основі аналізу тематики та змісту робіт можна зробити висновок, що всі роботи є завершеними самостійними дослідженнями, виконаними на достатньому науковому рівні.  Актуальність досліджень, їх теоретична основа одержали належне обґрунтування, аргументацію та конкретизацію. Студентами переконливо презентована наукова новизна, практичне та теоретичне значення результатів дослідження. Магістранти продемонстрували високий рівень підготовки до публічного захисту (навіть в складних зовнішніх умовах) основних результатів досліджень, обґрунтування висновків і презентації досягнень.

Зичимо всім випускникам натхнення та успіху у майбутньому та мирного неба!