Формат заходів Hackathon (від слів Hack (зламувати) і Marathon(марафон)) бере початок з ІТ-сфери і широко популярний серед розробників програмного забезпечення: група людей збиралася разом під одним дахом для вирішення будь-якої задачі за короткий час (від одного дня до тижня). Проте поступово ідея інтенсивної роботи над проблемою в обмежений період часу поширилась і на інші сфери. Хакатонами стали називати будь-які організовані колективні мозкові штурми. В даний час Хакатон – це формат з великим освітнім потенціалом, який дає можливість повного занурення на декілька днів у сферу, яка вас цікавить: згенерувати декілька хороших ідей, вибрати найкращу, створити конкретне рішення і представити його широкому загалу. Завдання Хакатону – не лише продукувати ідеї та готові рішення, але і сформувати активну спільноту однодумців, яка здатна буде і надалі творити зміни.

Тому не дивно, що саме цей формат було обрано для проведення навчальної практики студентів першого курсу спеціальностей 111 Математика та 122 Комп’ютерні науки Факультету інформаційних технологій та управління. І хоча кафедра комп’ютерних наук і математики не є новачками в цій справі, – «Хакатон-2020» став третім сезоном даної гри, новизна вражень, хвилювання, захоплива атмосфера командних змагань не вщухають.

«Розумні пристрої на службі людині» – тема, яка об’єднувала Хакатон-проекти в цьому сезоні. Шлях до перемоги був складний, адже робота розпочалась задовго до самої гри: дистанційні курси, майстер-класи, формування команд та внутрішній розподіл обов’язків. Нервове напруження не відпускало і під час гри, адже не всі ідеї з тих чи інших причин мали можливість для практичної реалізації. Особисті якості кожного гравця відігравали не останню роль: відповідально ставитися до своєї роботи і розуміти, що від неї залежить загальний результат – речі, які актуальні в будь-якій колективній роботі.

Не менш інтригуючим став захист Хакатон-проектів і в цьому, мабуть, заслуга як студентів, що представляли командні роботи, так і журі, до складу якого входили: Василь Жучков (провiдний iнженер iнтегрованих телекомунiкацiйних технологiй вiддiлу впровадження та розвитку програмно-апаратних систем Департаменту впровадження програмно-апаратних та iнформацiйно-комунiкацiйних систем Спеціалізованого комунального підприємства Київтелесервiс), Оксана Литвин (завідувач кафедри комп’ютерних наук і математики), Наталія Литвин (керівник відділу міжнародного піару групи компаній Q28 Corp).

Для оцінки рішення команд було визначено 5 критеріїв, серед яких актуальність та оригінальність ідеї, стратегія просування проекту, якість прототипу, реальність бізнес-рішення та ін. Переможцями стали наступні проекти:

- «розумна» соска-пустушка, команда «Nova»,

- система контролю правильного паркування, команда «Форс лайн»,

- розумнийфітнес-пристрій,команда «MOOVIT».

Окрім позитивних емоцій від самого процесу і від оплесків на захисті учасники отримали безцінний досвід колективної проектної роботи, який не одноразово стане в нагоді в подальшій діяльності.

Ще раз хочеться пригадати всіх, хто доклав зусиль, до успішної реалізації проекту «Хакатон - 2020» і подякувати: в першу чергу студентам, адже завдяки їх креативності, працездатності та відповідальності вдалося досягти очікуваного результату, керівникам практики, Білоусу Владиславу Володимировичу, який впродовж двох тижнів активно співпрацював зі студентами і як порадник, і як консультант, і як організатор майстер-класів. Особлива подяка за консультативну підтримку доценту кафедри фінансів і економіки Казак Оксані Олексіївні, Литвин Наталії, Роману Саввіну, директору з розвитку бізнесу компанії Actility (Франція).

Більше фото тут

Про Хакатон – червень 2019

Про Хакатон – лютий 2019

Уже п’ятий рік поспіль, з 17 по 21 лютого 2020 викладачі нашого Факультету брали участь у підготовці та проведенні Грінченківської докторської зимової школи для аспірантів і докторантів України в галузі знань «Освіта / Педагогіка».

Прошкін В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри комп’ютерних наук і математики представив матеріали, підготовлені спільно з Мазур Н.П., кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри інформаційної та кібернетичної безпеки. Для аспірантів і докторантів проведено лекцію «Використання методів математичної статистики в експериментальних педагогічних дослідженнях», а також практичне заняття «Програмне забезпечення обчислення результатів педагогічного  експерименту».

Як правило, під таким заголовком очікуєш повідомлення про захоплюючу мандрівку теренами України. А на фото сподіваєшся побачити мальовничі краєвиди Букського каньйону, величні храми Чернігівщини, природничі ландшафти Умані.

На цей раз ми вирішили відійти від традицій. А все тому, що в якості турагенції виступає кафедра комп’ютерних наук і математики, а в якості сторони, яка приймає відвідувачів – університет Грінченка.

В суботу 25 січня 2020 року в рамках профорієнтаційної роботи і за покликанням душі Литвин Оксана Степанівна (зав. кафедри комп’ютерних наук і математики) і Семеняка Світлана Олексіївна (доцент кафедри комп’ютерних наук і математики) зустрічали команду старшокласників з математичного ліцею № 142 у супроводі Овчинникової Тетяни Анатоліївни (улюбленого вчителя математики і класного керівника).

Екскурсія розпочалася за класикою – з роздягальні і плавно коридорами університету перемістилася на п’ятий поверх – територію Факультету інформаційних технологій та управління. В Грінченківській аудиторії учні отримали інформацію про факультети та інститути нашого університету, а також детально ознайомилися зі спеціальностями, що розвиваються на нашому Факультеті й кафедрі комп’ютерних наук і математики, зокрема. Велика увага приділялася особливостям освітніх програм таких спеціальностей як математика та комп’ютерні науки, практико орієнтовному навчанню, роботі в Центрах розвитку компетентностей.

Важко чимось здивувати сучасних школярів, особливо тих, хто добре вивчає математику, фізику, хімію, а от зацікавити, – цілком реально! Це з легкістю довела Оксана Степанівна, продемонструвавши на «живому» об’єкті (в якості живого об’єкту виступав Максим, учень 10 класу) роботу 3Dсканера. Не менший інтерес викликала розповідь про те, як зібрані дані використовуються для побудови цифрових тривимірних моделей, з подальшою їх реалізацією за допомогою 3Dпринтера. Дійсно, з появою 3Dсканера та 3Dпринтера відомі слова поета «я пам'ятник собі воздвиг нерукотворный» наповнюються зовсім іншим змістом.

Хотілося б завершити суботню зустріч в стінах університету філіжанкою кави з тістечком, але, на жаль, графік вихідних профорієнтаційних заходів не співпав з графіком студентської їдальні. Тому невмируще гасло «хліба та видовищ» було реалізоване лише частково. Однак запропоновані «видовища» були настільки захопливими, що цілком затьмарили легеньку нотку розчарування від зачинених дверей їдальні:)))