23 травня 2023 року на Факультеті інформаційних технологій та математики було проведено друге засідання Ради роботодавців Факультету. Під час засідання представниками Факультету та членами Ради було обговорено ряд актуальних питань.
Завідувач кафедри, кандидат фізико-математичних наук, доцент Семеняка Світлана Олексіївна запропонувала обговорити проєкт нової редакції ОПП 111.00.02 Математичне моделювання для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Під час обговорення питання Головою Ради роботодавців, головним спеціалістом Сектору з питань режимно-секретної роботи Мінветеранів Рижко-Семенюк Сніжаною Михайлвною було запропоновано включити до освітньої програми вивчення бізнес-процесів, як вибіркову дисципліну, а також як одну з тем дисципліни «Комп'ютерне моделювання систем і процесів».
Також розглядалося питання про оновлення освітніх компонент програм Факультету в контексті подій, які відбуваються в Україні, а також потреб післявоєнної розбудови після Перемоги. З пропозиціями виступив кандидат технічних наук, начальник департаменту інформаційної безпеки НЕК «Укренерго» Єрмошин Валерій Віталійович. Він запропонував передбачити вивчення нашими студентами основи захисту об'єктів критичної інфраструктури та систем поведінкового аналізу у різних галузях. Після обговорення було прийнято рішення включити ці теми в окремі дисципліни та дослідження в рамках кваліфікаційних бакалаврських та магістерських робіт.
Останнім учасники зустрічі обговорили питання про розширення баз виробничих практик з можливістю подального працевлаштування наших випускників. При цьому доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу математичної фізики Інститут математики Національної академії наук України Бойко Вячеслав Миколайович як позитивний момент відмітив те, що наші студенти в більшості є добре підготовлені до віддаленої роботи та добре вмотивованими. Рижко-Семенюк Сніжана Михайлівна відмітила, що деяким студентам бракує навичок самоорганізації та тайм-менеджменту. Загалом наші роботодавці відмічають хорошу організацію практик та готові й надалі розвивати співпрацю з нашим Факультетом.
20 травня 2023 року в рамках Фестивалю науки – 2023 відбувся Круглий стіл на тему «Математика як спосіб пізнання світу». Організатором заходу була кафедра математики і фізики, а модератором виступив Володимир Прошкін, доктор педагогічних наук, професор кафедри математики і фізики. Учасниками Круглого столу були викладачі кафедри, студенти спеціальності 111 Математика та запрошені гості.
З короткими повідомленнями виступили: Катерина Терлецька, доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник відділу моделювання морських та річкових систем Інституту проблем математичних машин і систем НАН України; Дарина Васильєва, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України. До обговорення питань, що стосувалися усвідомлення ролі та значення математики для пізнання світу, деяких прикладних аспектів математики, формування математичних компетентностей у поєднанні з формуванням національних цінностей в Новій українській школі долучилися Юрій Роговченко, професор математики Університету Agder (Норвегія), викладачі кафедри та студенти.
Юрій Роговченко порушив цікаву тему порівняння математичної освіти в країнах Європи та навчання математиці у Новій українській школі. На жаль, обмежений час заходу не дозволив розгорнути цю тему і детальніше обговорити питання, пов'язані з імплементацією європейського досвіду у викладанні та навчанні математики на рівні середньої та вищої школи. Ми сподіваємося, що цей напрямок стане предметом обговорень на наступних зустрічах Круглого столу.
18 травня 2023 року відбулась Х Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених
"ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ – 2023".
Ця подія зібрала молодих учених з усієї України, які працюють у галузі інформаційних технологій.
На конференцію було надіслано матеріали 129 доповідей (104 включено у Збірник). Науковці обговорювали актуальні теоретичні й практичні проблеми за напрямками:
- Використання інформаційних технологій в освіті та науці.
- Апаратне і програмне забезпечення інформаційних технологій.
- Математичне моделювання та обчислювальні методи.
- Технології, методи та засоби захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах.
Роботу конференції було організовано в дистанційному режимі: розміщено матеріали у відкритому доступі за посиланням (https://fitm.kubg.edu.ua/struktura1/kafedry/kafedra-kompiuternykh-nauk/obhovorennia-materialiv-konferentsii/obhovorennia-materialiv-konferentsii-it-2023.html), з можливістю обговорення у коментарях.
За результатами роботи конференції було видано електронний збірник матеріалів (ISSN 2664-2638), який розміщено на сайті конференції «ІТ-2023»: http://zcit.kubg.edu.ua/index.php/journal.
Дякуємо учасникам конференції за конструктивний науковий діалог та плідні дискусії.
Бажаємо нових наукових звершень!
Починаючи з 1994 року, в Україні 18 травня є Днем скорботи і пам’яті жертв депортації кримських татар, а з 2016 року – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, згідно з постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу».
З 18 травня 1944 року приблизно 200 тис. кримських татар депортували з рідного півострова, а за кілька днів увесь народ був позбавлений батьківщини.
Протягом 12 років кримські татари мали статус «спецпереселенців». За офіційними даними, майже половина кримських татар загинула від голоду та хвороб у дорозі чи на засланні.
Радянський тоталітарний режим прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар ‒ понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Під час каральних операцій на півострові знищено культурні та історичні пам’ятки, змінено історичні назви місцевостей, заселено вихідців із росії та інших республік. Російська окупація призвела до великого занепаду культурного життя на півострові, знищено багато історичних та архівних документів. Лише після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися додому – до рідного Криму.
Із 2015 року українська держава визнає депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за грати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.
Нині, з початком повномасштабної агресії росії проти України, виникають нові виклики. Це стосується і новоокупованих територій у Херсонській та Запорізькій областях, куди після початку тимчасової окупації Криму переселилися багато кримських татар. Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Ми ніколи не забудемо і не пробачимо злочини радянського режиму. Мріємо, що історичну справедливість буде відновлено, що Україна буде вільною і киримли будуть повноправно господарювати на своїй історичній території. Віримо – жахливі воєнні злочини, вчинені в нашій країні терористичними військами, матимуть покарання.
17 травня 2023 року декан Факультету інформаційних технологій та математики Оксана Литвин та завідувач кафедри комп'ютерних наук Ірина Машкіна відвідали школу І-ІІІ ступенів 245 Оболонського р-ну м.Києва.
На зустрічі із 10- та 11-класниками ми розповіли про наш університет та факультет. Розібрались, хто такі математики і де вони можуть працювати, що роблять фахівці з кібербезпеки, в чому унікальність освітньої програми Інформатика спеціальності Комп'ютерні науки в нашому університеті, чи потрібна математика майбутнім бакалаврам з комп'ютерної інженерії. Розмова вийшла цікава і корисна. Чекаємо наших майбутніх студентів - випускників школи № 245!
12 травня 2023 року доктор педагогічних наук, професор кафедри математики і фізики Володимир Прошкін провів гостьову лекцію на тему «Технологія реалізації педагогічного дослідження». Захід був організований для магістрантів і аспірантів Донбаського державного педагогічного університету, який тимчасово перебуває у Дніпрі, після переміщення зі Слов'янська.
Під час лекції Володимир Прошкін ознайомив присутніх з основними принципами дизайну педагогічного дослідження, сучасними вимогами до його реалізації та можливостями апробації результатів наукових пошуків. Запропоновані приклади, що ілюстрували різні етапи сучасного педагогічного дослідження, викликали активне обговорення та обмін думками.
Наприкінці зустрічі Володимир Прошкін висловив побажання студентам і викладачам Донбаського державного педагогічного університету щодо скорішого повернення на рідну землю, у мирний український Слов'янськ.
Беззаперечно, що історії успіху наших випускників є джерелом натхнення для теперішніх студентів, які знаходяться на шляху досягнення своїх кар'єрних цілей. Адже саме реальні, життєві історії допомагають усвідомити, що знання та навички, отримані під час навчання в Університеті, можуть бути успішно використані в різних галузях та професіях.
Сьогодні ми познайомимо Вас із Ольгою Панасюк, випускницею освітньо-професійної програми «Математичне моделювання».
Як свідомий науковець Ольга проявила себе ще в студентські роки, про що свідчить зайняте ІІІ місце на Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт «Професійна освіта (за спеціалізацією математика)». Керівництво даною роботою здійснював тандем викладачів кафедри математики і фізики – Володимир Прошкін і Марія Астаф’єва. Ще одним студентським науковим здобутком став «відмінний» захист магістерського дослідження «Побудова та аналіз економетричної моделі соціально-економічного розвитку України» (науковий керівник – Оксана Глушак). Паралельно з навчанням Ольга працювала в компанії по роботі з базами даних, а також навчалася на курсах з Quality Assurance.
На даний момент Ольга працює в міжнародній компанії з розробки програмного забезпечення Luxoft на посаді QA Engineer. За словами Ольги, як у навчанні, так і роботі, математика допомагає їй систематизувати отриману інформацію, здійснювати розрахунки, сприяє прийняттю правильних рішень, тощо. Також математика допомагає Ользі у вивченні німецької мови, адже завдяки добре розвиненому логічному та системному мисленню мова вчиться набагато легше. Почавши повністю з нуля, лише за рік вона змогла досягти рівня В1.
Порада від Ольги Панасюк студентам-математикам: вивчайте математику, досліджуйте її з різних перспектив, оскільки це допоможе вам краще уявляти загальну картину світу і розуміти, що математика присутня у всьому і є невід'ємною частиною нашого життя. Розуміння важливості математики дозволить розкрити свій потенціал в навчанні та кар'єрному зростанні.
Побажаємо й ми нашій шановній випускниці професійних здобутків, добра, щастя й Миру! Ми впевнені, що її талант, наполеглива праця та пошук нових знань принесуть їй і надалі багато успіхів у кар'єрі.
