29 жовтня 2019 р. у спеціалізованій вченій раді Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ) відбулися захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. До захисту було представлено дві роботи:

«Розробка та впровадження електронних освітніх ресурсів у процесі навчання інформатики учнів початкової школи» (автор – Бойко М.А.);

«Проектування хмаро орієнтованого навчального середовища підготовки студентів галузі знань „Інформаційні технології”» (автор – Співак С.М.).

Щиро вітаємо викладачів кафедри комп’ютерних наук і математики – Бойко Марію Анатоліївну, Співак Світлану Михайлівну та їхнього наукового керівника – Морзе Наталію Вікторівну, доктора педагогічних наук, професора, член-кореспондента НАПН України, професора кафедри комп’ютерних наук і математики з успішним захистом кандидатських дисертацій та бажаємо нових наукових звершень!

Ні смог, ні туман, ані затори на дорогах не стали на заваді школярам Бориспільського академічного ліцею і не змусили їх відмовитися від запланованої поїздки до Київського університету імені Бориса Грінченка.

25 жовтня 2019 року на східцях університету їх радо зустріли представники Факультету інформаційних технологій та управління Прошкін Володимир Вадимович (доктор педагогічних наук, професор кафедри комп’ютерних наук і математики) та Семеняка Світлана Олексіївна (кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук і математики).

Коло інтересів майбутніх абітурієнтів було досить широке. Розпочалась «екскурсія» в стінах університету з їдальні, асортимент якої отримав схвальні відгуки. Далі слідували басейн, спортивна зала, деканати Інститутів та Факультетів, що знаходяться на Тимошенка, 13б.

З особливою увагою ліцеїсти «подорожували» коридорами Факультету інформаційних технологій та управління. Ґрунтовність підходів до вибору навчального закладу відчувалась у всьому: з’ясували місцезнаходження деканату та навчальної частини, зазирнули в розклад та поцікавилися спеціальностями, які існують на Факультеті, оцінили бібліотеку та якість аудиторного фонду. Ознайомилися з розташуванням та діяльністю Центру «живої» математики, а дехто навіть встиг випробувати на комфортність місця в Грінченківській аудиторії і зробити фотосесію.

Завершилась зустріч майбутніх студентів ФІТУ (як ми сподіваємось) та викладачів кафедри комп’ютерних наук і математики в лабораторії вбудованих систем та 3D моделювання, де ліцеїсти ознайомилися з роботами наших студентів, виконаних під час практики та на заняттях, отримали детальну інформацію про особливості освітніх програм обраних спеціальностей, а також прослухали майстер-клас Прошкіна В.В. про захопливий світ математики, світ фракталів та неймовірних геометричних перетворень.

Повернулися до Борисполя не з порожніми руками, – кожен власноруч виготовив стрічку Мебіуса (поверхню лише з однією стороною), а також отримав море позитиву та корисної інформації.

18 жовтня 2019 року у Центрі живої математики пройшло дуже цікаве і активне практичне заняття студентів 1 курсу спеціальності 111 Математика з дисципліни «Лінійна алгебра» на тему «Методи обчислення визначників». Особливістю його було те, що для матричного числення та знаходження визначників студенти використовували авторський метод шаблонів у середовищі Excel викладача кафедри комп’ютерних наук і математики Радченка С.П.

            Першим кроком було ознайомлення з середовищем та алгоритмом роботи методу шаблонів, яким наші студенти-математики оволоділи в достатньо короткий термін. Студенти оцінили можливості методу по спрощенню виконання одноманітних арифметичних операцій при множення матриць, а також легко засвоїти методи обчислення визначників. Студенти помітили, що робота у такому середовищі дозволяє у випадку помилки перероблювати не весь приклад, а тільки ту частину, де вона сталася, що економить час. Це відбувається тому, що вся робота студента у такого типу вправах повністю контролюється програмним середовищем.

  Цікавим було те, що студенти при засвоєнні нового методу проявили значно більше активності та самостійності, заняття було справді «живе»! Навіть у процесі розв’язування першого прикладу у студентів почали з’являтися нові ідеї, які вони прагнули показати всій групі. При цьому цілком зрозумілим було прагнення студентів діяти саме у ключі методу – підвищення ефективності процесу розв’язування вправ.

На завершення студенти отримали домашнє завдання, яке полягало у тому, що вони самі створять методом шаблонів своє власне унікальне домашнє завдання у будь-якій кількості, яку студент запланує виконати. Крім того, студенти погодилися провести спеціальне дослідження, яке полягає у порівнянні ефективності «електронного» та «ручного» методів у точних вимірах часових проміжків.

У результаті спільного короткого обговорення студентами та викладачем всіх нюансів проведеного заняття була підтверджена необхідність розвивати такі підходи до вдосконалення практичної роботи з навчальним матеріалом.