28 квітня 2026 року, приурочивши до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, для студентів відбулася надзвичайно актуальна онлайн-лекція на тему «Безпека інформаційних технологій як складова безпеки АЕС». Захід пройшов в онлайн форматі та став важливою нагодою осмислити сучасні виклики у сфері захисту критичної інфраструктури.
Спікером заходу виступив Ігор Семенович Скітер - кандидат фізико-математичних наук, доцент та старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. Свою доповідь він побудував на унікальному прикладі об'єкта «Укриття» та Нового безпечного конфайнмента (НБК).
Головна теза, яку спікер доніс до аудиторії, полягає в тому, що наймогутніший фізичний щит (бетон та метал) є марним без інтелектуальної цифрової системи безперервного аналізу внутрішніх процесів. НБК, який є найбільшою у світі рухомою наземною конструкцією з життєвим циклом у 100 років, являє собою складний синтез технічної та інформаційної систем. Будь-яка деградація систем спостереження може призвести до втрати контролю над ядерними процесами. Ключові аспекти з лекції:
- безпека об'єкта повністю залежить від того, наскільки дані на екрані оператора відповідають реальному фізичному стану паливовмісних матеріалів;
- цифрова нервова система об'єкта включає трирівневу ієрархію обробки даних (DAU, DCU, HMI) та контролює ядерну, радіаційну, будівельну та сейсмічну безпеку;
- перехід від монолітної до мікросервісної архітектури є критично важливим, адже зупинка одного модуля не повинна впливати на збір даних про ядерну небезпеку;
- використання "цифрових двійників" (Digital Twins) дозволяє проводити живу симуляцію фізичних процесів для прогнозування та оптимізації роботи інфраструктури у закритій локальній мережі.
Особливу увагу Ігор Скітер приділив новітнім технологіям захисту, актуальним для 2024–2026 років. Студенти дізналися про концепцію математичної броні — використання нечіткої логіки (Fuzzy Logic), яка дозволяє системі видавати обґрунтовану оцінку безпеки навіть за наявності спотвореної або неповної інформації під час атак.
Крім того, лектор продемонстрував, як впровадження гібридного глибокого навчання (із застосуванням CNN та LSTM блоків) дозволяє ідентифікувати приховані кібератаки (FDI) з точністю понад 99.8%. Також розглядалися передові методи стохастичної декомпозиції для виявлення аномалій у поведінці реактора.
Підсумовуючи зустріч, Ігор Скітер наголосив, що кібербезпека АЕС - це не просто ІТ-функція, а фундаментальна складова загальної радіаційної та фізичної безпеки. У цифрову епоху пріоритетом стає живучість системи - її здатність надавати достовірні дані та знати свій реальний стан попри будь-які спроби маніпуляцій чи фізичні руйнування.
Дякуємо спікеру за надзвичайно ґрунтовну та цікаву лекцію, а всім студентам - за активну участь!
#гостьові_лекції
